13.10.2013 23:29
Без обмежень
92 views
Rating 3 | 2 users
 © Аванна

Байка про слова

Ночей небарвлених  безкрає поле –

скільки на травах їх лишилось снів…

Чи зрозумієш ти сарказму море?-

Мені лишилось жити сотня слів.

На противагу тій Шехерезаді

(що кожне слово – шанс  іти життям),

мої слова твоїм питанням раді,

не дискутуй лишень про майбуття…


Ти посміхнувся. Слів ще половина.

Питаєш день – залишилась ще чверть…

Але з тобою кожна та година

вартує сотні років круговерть.


Ось, вимагаєш  чимскоріш роз`яснень,

а небайдужість стиснув в кулаки…

Пояснюю. Питаєш, «не заразне?»…

Хитаю головою… змах руки…

Під скрип дверей, як грім посеред ночі,

два слова все ж проносяться услід…

І розумію, що розкривши очі,

я  - вже не таємниця – інвалід.


В мовчанці залишилася умова:

загине й той, хто не подав руки.

У мене залишилося два слова.

Як думаєш,чи прошепчу «прости»?

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Пісня

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Чай імбирний із журавлиною..." | Аванна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Скажи, як можна осінь не любити?" | Аванна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Аванна.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.10.2013 23:28  Суворий => © 

Після ком і крапок - пробіл....

Публікації автора Аванна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо