Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.10.2013 18:04Поема
Про молодість  
10000
З дозволу батьків
© Ірина Червінська-Мандич

Слово о нас

ІІІ (Полон)

(за мотивами "Слова о полку Ігоревім...")

Ірина Червінська-Мандич
Опубліковано 24.10.2013 / 19940

Такі місячні ночі бувають лиш раз на століття,

Щоб зірки діамантами падали в чорну торбину –

Це її, мабуть, звісили з неба покійники й сонце,

Що за обрій зайшло і завершило цілу епоху.

У ворожому стані – шатри, догорають багаття,

Половецька орда, кров’ю впившись, волає піснями,

Шкіра бубна тріщить від бахсиного дикого шалу,

І висвячує бранок Кончак у наложниці нові.

Ґвалт і лемент у таборі третю добу не вщухають –

Ці веселощі зрушують степ, аж вовки причаїлись.

Тільки цноту Каяли розбити не важаться вої,

Але може тому, що упитих не любить ця річка.

Та в одному шатрі не світили вогні смолоскипів

І не лили вина до оздоблених каменем кубків.

Там в душі гіркота причаїлась пораненим звіром,

Руки й ноги мотуззя сплело, надворі – охорона.

«Ти їсти хочеш? Вже три дні лежиш тут.

Води принести? Мову розумієш?» –

Посунулася у шатро знадвору

Чиясь мармиза. Ігор застогнав.

Мармиза щезла. І хвилин за тридцять

Хтось невідомий князеві обличчя

Дбайливо обмивав і витирав.

«Лише мовчи, бо поховають нас,

Коли мене з тобою тут побачать.

Я знаю хто ти, знаю, що ти – князь,

І, може, ти колись мені віддячиш.

Шкода тебе, загинеш ні за що

Від голоду і спраги, бо ніхто

У цім коловороті не згадає,

Що і князі без їжі помирають.

На – їж, на – пий. І вслухайся уважно

У те, що зараз я скажу тобі.

Поразка ця – то кара. Далебі,

Аби ж не відав, як буває страшно,

Коли ти бачиш, як твою сім’ю

Грабують і вирізують чужинці,

А наймилішу ґвалту піддають

І відтинають голову дитинці.

А я таке побачив і не раз,

Як ви приходили, «святі» русини.

Христове військо! Ухопив би сказ

Ту вашу рать дружинну і країну!

Я був малим і випасав овець,

Коли надбігли ваші вурдалаки…

Сестер-красунь лишили на кінець

Уродженці немитої клоаки.

Вітець мій був доволі вже в літах,

Не міг оборонятись, як належить,

Тому у псячих опинивсь кишках…

Апчхи! Прийшла весна, і в мене – нежить…

Що завинила матінка моя,

Котра під серцем дитинча носила?

Як видирали з тіла немовля,

Дивитися було уже несила.

Не знаю, що зробили сестрам ви,

І знати дотепер іще не хочу.

Я лісом гнав, тікав попри стави,

Немов за мною гналась потороча.

Ви мислите, що прийняли Христа

І всі гріхи вам прощено навіки,

Та ваша суть нечиста і пуста,

Бо серцем і душею ви – каліки.

От, князю, ти – гординя із гординь,

Бо хочеш влади, похвали, любові.

Ти б краще стіни мурував святинь,

А то гребеш проти своєї ж крові.

Я знаю, що кажу. Мовчи. Мовчи.

Ви всі такі. Ви заздрісні й недобрі.

Хозари, печеніги, кипчаки

Від вас не раз терпіли скрути чорні.

Та пам’ятай же, князю, пам’ятай,

Що й ви колись самі себе зжерете,

Хтось увірветься у той тихий рай

І дочок порубає на котлети.

Як там Писання Боже промовля?

За око – око, зуб за зуб? Птахами

Сягають неба сльози немовлят.

Воздасться всім за їхніми ділами.

Та не дивись на мене страшно так,

Прийшов я не вбивати тебе, княже.

Ще трохи – і засне старий Кончак,

Орда від оргій втомиться і зляже,

Я ж охорону відведу убік.

Ось маєш ніж, мотузки я попущу.

Не згадуй, князю, прощавай навік!

Найкращий шлях для тебе через кручу.

Не став питань, чому роблю я це.

Відколи постарів, я хочу миру.

Та й коло вас і так уже сільце

Затягують роздробленості діри.

Ми – не святі, а ви своїх дітей

Жорстоким шалом прирекли на згубу.

Рече Яхве: сім поколінь впаде,

Тоді гріхи відпущу і забуду.»

І вислизнув ординець із шатра.

Вставало сонце, затихали вої…

Висвищує ось вітер у вухах –

Осідланий гнідий несе до волі.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.10.2013 Поезії / Поема
Слово о нас (ІІ (Битва))
24.10.2013 Поезії / Поема
Слово о нас (IV (Київ))
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Цей готель зустрічає теплом...
30.11.2016 © СвітЛана / Вірш
І, ще годину осінь
26.11.2016 © Яна Бім / Патріотичний вірш
…свічка пам`яті бринить сльозами
26.11.2016 © Олена Вишневська / Вірш
Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина
26.11.2016 © СвітЛана / Вірш
Пам`яті жертв голодомору
Поема
24.10.2013
Слово о нас (V (ПісляСлово. Наші дні))
24.10.2013
Слово о нас (ІІІ (Полон))
24.10.2013
Слово о нас (І (ПередСлово))
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 65  Коментарів:
Тематика: Поезії, поема, Кончак, степ, князь, страшно, військо, прийняли Христа, Писання Боже, зуб за зуб, ординець, гординя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
03.12.2016 © Олена Вишневська
09.12.2010 © Народна творчість
30.11.2014 © СвітЛана
15.01.2009 © Микола Щасливий
11.01.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди