10.01.2014 21:55
для всіх
226
    
  3 | 3  
 © Зав`ялова Валентина

Вони нас відчувають

Щоби не плакати й не сумувати

За тими, кого поруч вже нема,

Намрію, що поїхали в країну,

Де тільки на замовлення зима.

 

Де сонце не пече, а ніжно гріє,

Де чисті ріки – хочеш, воду пий.

Країну цю ніколи не накриє

Страшне цунамі, грізний буревій.

 

Хоч звичного зв’язку у них немає,

Про нас все знають, все. І повсякчас

Вони нас люблять ніжно, й пам’ятають

І попередити зуміють нас

 

Про щось важливе, щастя чи гіркоту,

Про дощ чи снігопади інколи…

Та сумно тільки те, що знову з ними

Нам більше не зустрітись на Землі.



Харків, Грудень 2013 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.08.2015 21:39  Вікторія => © 

Це дуже важко, втішатися тим, що все буде добре, знаючи, що скоро пора прощатись...

 12.01.2014 17:56  Деркач Олександр => © 

Гарно, та так воно і є - вони десь в іншій країні...і кращій)