Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.02.2014 00:30Новела
Драма  Для дорослих  Про життя  Про батьків  
І ніхто не згадав
60000
Без обмежень
© Бойчук Оля

І ніхто не згадав

Бойчук Оля
Опубліковано 12.02.2014 / 21823

«Мамо, та вступіться вже! Та доки будете під ногами суватися?»

«Та зараз - зараз, та лиш вмию таріль за собов. Аби тобі менше було мити, поможу щось. Може бульби дай начишчу, не можу без діла сидіти. Зле мию, кажеш? Та тов самов водов, що ти, а як інакше? 

Та не бурчи, Оксанко, що зупа недосолена. Та всип соли кілько треба. А бульба грубо кришена, бо пальці мої ади які покривлені, так й не дрібочуть ножем. А крупа рзсипана, бо тремтєчі руки до миски не донесли, бо мутні очі недовиділи на земли кілько ще визбирати треба.

Та чим я завинила перед тобов, дочко, що не вбзиваєшсі до мене, і ади вже внуки воркают і плюют на мене стару? Якби моя воля, то серце б витягла та й віддала тобі. Коби молоді роки, то й худібку придбала б , аби дітям молочка настарчити. Коби яку копійчину більшу, то й внучатам хату вимурувала б. А так віддаю вам, що маю. Не жени дочко, та змовчи на мої старечі докори.

А що мамлю одної і тої самої, то ади лише найліпше, що памєтаю за життє. Та про дітей і внуків своїх мамлю, бо ще прошу Бога аби жити і видіти вас живихздорових коло себе.

Не відвертайся, донько, коли вчуєш від мене запах старечий. Нема тої сили, аби щоднини в балію лізти. А у ванну твою тяжко мені, та й та закрита на ключ. Ади сі вмиваю зі сходом і заходом сонця, ади сі вбираю у чисте й святочне. А зморшки і коси сиві не від пороху, а від самоти і байдужости.

Не втікайте з кухні, коли приляжу на тапчані. Не сила мені на порозі з Бурком сидіти чи висіти зоперта на паркані, з котом балакаючи. Кімнату онди хлопцям віддала, бо молодим борше треба. А мені туво на софі добре, та й слово від когось вчую, як за стіл вечеряти сядете.»


Пішла стара мати похилено, говорячи пошепки і подумки то саме, що й вчора. Тилько нині дуже спекотно. Стара лавка потріскала від горєчі. Пес Бровко втмолено хекав і теліпав рожевим язиком, лише хвостом-бубликом постукав по бетону, вітаючи бабуню. І так сиділи обидвоє, і так собі мовчали кожен про своє. По схиленому порепаному лиці текли піт і сльози, довго текли, поки не скінчилися. І не було кому їх втерти, а чи підлити нових. І не було кому до вечері покликати. І ніхто не згадав…

Івано-Франківськ 10.02.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.02.2014 Поезії / Вірш
Самотній сквер, скрипаль і двоє нас...
15.02.2014 Поезії / Вірш
А мантра дограє останні ноти...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Новела Про батьків
27.03.2014
Мама сказали...
12.02.2014
І ніхто не згадав
29.01.2014 © Шкромида Іванна
Тигри вийшли на полювання
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 124  Коментарів: 10
Тематика: Проза, новела, недосолена, бульба, моя воля, внучата, про дітей, апах старечий, стара мати
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.03.2014 16:53  Мальва СВІТАНКОВА для © ... 

Так по-простому нагадуєте про одвічні істини.
Просльозило. 

 21.02.2014 01:10  Марина Моренго для © ... 

Олю, це чудово. Пройняло кожну часточку душі. діалектизми добили (в хорошому сенсі). Ви супер талановита молодчина! 

 18.02.2014 11:26  © ... для Ігор Рубцов 

Я теж це розумію. А ще знаю, що читача проймає до сліз тоді, коли автор пише від душі. А я інакше не вмію, а слова вже самі звідкись беруться. Дякую! 

 18.02.2014 11:12  Ігор Рубцов для © ... 

Олю, а от якраз і треба писати про такі важливі речі, щоб до сліз. Автор має досягати глибини душі. Тут можете тішитися, що дехто не втримав почуттів. Значить слово має силу. 

 12.02.2014 17:24  Деркач Олександр для © ... 

Правдива, реальна картина...написано майстерно... 

 12.02.2014 12:09  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую, Танюся! Не розчулюй мене. Я зразу червонію і ніяковію від похвали))
Дякую за побажання і у віру в мої можливості! А збірка точно таки буде))) 

 12.02.2014 10:44  Тетяна Белімова для © ... 

Олічка! Дай, Боже, здоров`я за цей твір! Яка у тебе чиста піднесена душа!
А ще ти дуже талановита авторка! Лише не занедбуй свій талант! Пиши! І збірка скоро буде! Вірю у це! Хай тобі щастить! 

 12.02.2014 09:02  Дявяносто Девятьи Де... для © ... 

Хорошо написано, диалектизмы, как отжывающие слова дополняют атмосферу обременительной старости...в Японии был обычай убасути - дряхлеющих стариков относили на вершины гор и там они умирали...Есть историко-философский фильм "Легенда о Нараяме", потрясающий жестоким натурализмом средневековой Японии. 

 11.02.2014 19:53  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую за щирий відгук! Не хотіла нікого довести до сліз, просто тема така щемлива і важка, а особливо тоді, коли пишеться з побаченого... 

 11.02.2014 17:26  ГАННА КОНАЗЮК 

За кілька хвилин пошматувало душу на клапті... Без сліз не обійшлось... Сильний твір. Особливого колориту додає вживання діалектного мовлення. Останній абзац взагалі безподібний у психологічному навантаженні. Чудово. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди