11.02.2014 18:04
для всіх
232
    
  3 | 3  
 © Бойчук Оля

Самотній сквер, скрипаль і двоє нас...

Застигла п́атока засніженого плеса...

Сліди собак, сполоханих людьми...

Сліди людей на полотні зими...

І тіні двох, і стишені словеса.


То були ми - у сквері при дорозі.

Старий ліхтар задумливо мовчав...

Мовчала я, а ти мені читав

Про скрипаля, що грає на морозі.


Самотній сквер, скрипаль і двоє нас - 

Гармонія печалі і любові,

Єднання музики і тиші в кожнім слові.

Старий ліхтар розчулено погас...



Івано-Франківськ, 09.02.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.01.2021 15:32  Надія => © 

Гарно і трішки сумно

 12.02.2014 11:18  Тетяна Белімова => © 

{#} Неймовірно, Олю! Як же гарно ти пишеш! Пише ще! Приходь до нас частіше! Ми тобі завжди раді!)))))

 11.02.2014 17:17  Світлана Рачинська => © 

І я розчулена...
Та не гасну)) Дуже сподобалось, Олю!
Романтично так...

 11.02.2014 15:34  Олена Вишневська 

Коли гармонія в серцях, то й навколо не помічаєш її вудсутності! Гарно!