Не любила тебе... спочатку

згодна, в почуттях інколи "сама соль" в тому, щоб помучатися) дякую) 

коли любов переходить в гру, почуття стають фальшивими. А коли гра в почуття - о, то вже весело! дякую, Пане Олександре) 

повністю згодна)))) просто в нього треба побільше вірити! дякую) 

дякую, Пані Тетяно)))) 

Гарно...
Олю, ну якби ж то можна було собі планувати такі почуття, і болю було б менше і сліз, але де ж ефект уже буде не той ;) 

сподобалось)...згадав)) - единственная игра которая стоит свеч это любовь))) 

Гарно, душевно! Незалежно від того, чи взаємне кохання чи ні,чи відверте, чи приховане - це чарівне почуття має велику рушійну силу і творить чудеса... Від цього воно прекрасне!...))) 

Де межа між грою і не-грою? Кохання відпустити не може))) Його треба пережити! Ти ж сильна, Олю))) Боліти не буде вічно!