16.07.2014 00:41
Без обмежень
178 views
Rating 5 | 1 users
 © Василенко Андрій Антонович

МАЙДАН КУЄ ІЗ СЛІВ ЛЕЩАТА...

1


Ділити досить Україну

На малоросів та гуцулів, 

На слобожанських і таврійських…

Хто думку мав про це наївну, 

Нехай спитає в “неньки-кулі”

Навіщо їй гуманне військо!?

То ж хай формують демократи

Етнічний дух менталітетом

Що нині ходить на Майдані.

Який проблемно щоб здолати, 

То треба знищить мовне вето

Й на цій підставі мати дані, 

В яких зазначити статутно

Права хохлів, чи-то русинів, 

Щоб захист мала рідна мова

Щоб жити стало нам не скрутно

Під українським небом синім!

Щоб все було в Законі Слова!




2


Щоб дати верховенство слову

Закони чинні треба мати

І вчити, як життя основу, 

Щоб знали їх, як слово мати!

Тоді і нація не буде

У олігархів під п’ятою, 

Майдан, мов лакмус, — сам розсудить

З якою час прийшов метою!?



3


З якою час прийшов метою!?

З його координатів простір

Звиса стежиною крутою, 

Якою в космос йти не просто!

Щоб звідти глянути на Землю

Й на ній розгледіти Хрещатик, 

Щоб все, що є там іноземне, 

Затиснути у слів лещата!




4


Майдан кує із слів лещата

Які із помаранчу сталі —

Це демократії початок, 

Щоб Світ ганьбити перестали!

Щоб олігархи-кримінали

Про інвестиції забули

І щоб, як всі жили і знали, 

Що Україна — це не вулик!




5


Так, Україна — це не вулик, 

Де трутні мають свій притулок, 

Де пасічник — народ є чулий, 

Нехай собі в душі бастує…

А можновладці лиш з трибуни

Дзизчать пергою помаранчу, 

Але вони одне забули, 

Що Сонце сходить тільки вранці!



6


Так, Сонце сходить тільки вранці, 

Несе тепло і всіх ним гріє, 

Воно не признає дистанцій!

І, мов Майдан, про єдність мріє!

Земля якого вітром терта, 

Дощами сліз біди омита, 

Але не дасть себе він в жертву, 

Бо на гріхи Земля сердита!




7


І на гріхи Земля сердита, 

Які, немов вода, розмили берег слави, 

Ще предками Дніпра омитий, 

Що вперше консолідував народні лави, 

Як фактор створення держави!

Щоб в ній була ментальність тільки України, 

Щоб не було проблем іржавих, 

Щоб зникли із Землі політиків руїни!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про Майдан, Про Україну, Про Батьківщину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Третє / Оповідання | Василенко Андрій Антонович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «На грані живого й мертвого (Глава19) / Роман | Василенко Андрій Антонович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Василенко Андрій Антонович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.09.2014 12:37  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже приємно, що сподобалось. Дякую за відгук і підтримку. 

 05.09.2014 10:00  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже приємно, що Вам сподобалось.Дякую.Вибачте, що пишу не 05.07.14. За мене робив мій син, а я тільки навчився заходити в Інтернет. 

 16.07.2014 08:51  Тетяна Ільніцька => © 

Висновок правильний! Куті народним гнівом рядки! 

Публікації автора Василенко Андрій Антонович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо