Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.09.2014 21:29Лист
 
10000
Для дорослих (18+)
© Адам Буткевич

Назва

Адам Буткевич
Опубліковано 04.09.2014 / 25166

Знаєте, щойно подивився новини і переконався, що нічого не змінилося. Ті ж самі пани і ті ж самі кріпаки. Колись я вважав, що можна змінити світ і я можу його змінити- це залежить від мене. Та цей час пройшов, як і все. Я зрозумів що це прекрасне мислення, ця отрута під назвою надія пожовкла та зникла, немов листя з дерев в кінці листопаду. Так вона зникла і жевріє всередині мене. Чекає... 

Я не гjлосував за Порошенка і не розумію чому і хто проголосував за нього, та й не було за кого голосувати. Ну звідки ж у нормальної, чесної людини кілька мільйонів на заставу для виборів. Очевидно, схід зливається. Скажіть, що це ілюзія і мені просто так здається. Де ця довбана люстрація? Коли закінчиться цей деребан? І чи існує нормальна чесна людина, не клоун, яка зможе навести тут лад? Зараз, здається вилетить крук Алана По і скаже своє слово. Але навколо тиша і плач матерів, які втратили своїх дітей. 

Люди гинуть! Лише біля 800 українських солдатів. А скільки місцевих? Навіщо росіянам пересувні краматорії? Щоб спалювати своїх, чи наших- місцевих? Колись весь світ плювався на фашизм, але й він тотально закрив очі на те, що це був лише учень комунізму. Не знаю скільки треба чекати, щоб рашизм зник, як в свій час фашизм. Хіба винна Росія в цьому чи росіяни, для яких ми були малоросами і хоххлами чи це просто один Путін, Кремль? Якщо народ Росії мовчить, закриває очі на те, що робиться Путлєром: це означає, що вся Росія боїться цього кгбіста? Ні, скоріше більшості росіян це подобається. Невже ми для них третій сорт? Мабуть для них своє не пахне. 

Європа неспроможна на якусь рішучу дію, поки жарений півень не клюне куди треба. Не клюне Європу. Кому потрібна ця Україна- нікому, лише українцям. Україна це не просто земля- це місце де живе моє серце, можливо навіть твоє. Її спалять лише з нами. 

Скажіть шановні навіщо ми розброїлися в 1992? Ми були третьою ядерною країною в світі і могли перетворити, як Кісєльов любить казати, Кремль в ядерний попіл. Ніхто не гарантує безпеку крім нас самих... 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.06.2014 Поезії / Вірш
Дротики
07.12.2014 Поезії / Вірш
Недописане
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
27.11.2016 © оксамит / Мініатюра
СВІТЛІЙ ПАМ"ЯТІ ПРИСВЯЧУЮ...
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
Лист
02.02.2015 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
Кузьма "Скрябін" : смерть і сон
04.09.2014
Назва
21.08.2014 © Георгій Грищенко
Лист другу
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 138  Коментарів: 3
Тематика: Проза, лист, новини, голосував, люстрація, гинуть, рашизм, Європа, ядерний попіл
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.09.2014 21:48  Суворий для © ... 

Ми найнаївніша нація в світі... Поки всі держави довкола намагаються озброїтись, вдосконалитись, об`єднатись в військові блоки, щоб покращити обороноздатність, ми дерибанили армію і роздавали озброєння наліво направо всі роки незалежності. Хоча навіть останній дурень знає про "Si vis pacem, para bellum"... Думаю наша помилка стане серйозним уроком для всіх інших пацефістів... 

 04.09.2014 22:25  © ... для СвітЛана 

Дякую. 

 04.09.2014 22:05  СвітЛана для © ... 

Розділяю вище сказане. Монолог живої людини- українця. Ця думка непоодинока. Постійно натрапляю на подібні висловлюванння , та й сама так міркую. Тільки от лист так і лишиться без адресата. Один - вибув. Другий - прибув. Один - обраний, інший - посланий. Як поводитись далі? Ці переїздні крематорії лякають до смерти.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
05.04.2012 © Т.Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди