Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.10.2014 13:53Лікбез
Про гумор  Про час  Про мову  
50000
Без обмежень
© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ

Вислів «контактний телефон» - прояв маразму!

Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Опубліковано 05.10.2014 / 25670

Дуже важко утриматися від емоцій, коли навіть по загальноукраїнському радіо чуєш вислів контактний телефон, не кажучи вже про телебачення. І не треба редакціям виправдовуватися тим, що таке у своїх рекламних текстах написав рекламодавець. Тому, мовляв, відповідно до законодавства, ми такі тексти не маємо права змінювати – чи то на радіо, чи на телебаченні, чи на інших рекламних носіях. А то, чого доброго, рекламодавеь образиться і не заплатить десятки тисяч гривень за кілька секунд звучання тексту чи показу відеоролика.

Це позиція ледарів, бездарів, недоучок, мояхатаскрайників, боязких підлеглих, які готові знехтувати всіма нормами логіки, аби тільки господар фірми не розгнівався. А те, що він (вона) не у всьму може бути фахівець, то якось не обходить.

Вдумаймось у це недолуге словосполучення контактний телефон – подзвоніть по контактному телефону... А якби той телефон не був контактиним, хіба можна було б по ньому додзвонитися?!. Звісно, що ні! Тому що він – неконтактний! Вам би і в голову не спало навіть називати його! Він же - неконтактний?! Логічно? Логічно!!! Якщо так, то немає ніякої потреби до так званого контактоного телефону додавати зайве слово, що засвідчує його (телефону) контактність?!. У кожному телефоні, як технічному витворі зв’язку, є безліч контактів, навіть золотом припаяних. Але навіщо про них згадувати?

А-а, хтось там іронично посміхнувся: мовляв, так то ж не ті контакти маються на увазі – не технічні, а контакти між людьми. Еге ж! А що, хіба телефонні розмови, спілкування, бесіди треба ще освячувати зайвим і непотрібним словесним сміттям контактний телефон?!. Напевно що ні!

Зверніть увагу: вислів контактний телефон подвійно недолугий та маразматичний через те, що згадуються у ньому не телефонні номери, а сам апарат. Але щоразу ми набираємо номери. Номери! Користуємось апаратом, а набираємо номери абонентів, встановлюючи з ними контакт за допомогою кожного окремо набраного номера. Номера, а не телефона. Телефон (телефонний апарат) у нас може бути лише один. А номерів з його допомогою ми можемо набрати і прийняти безліч. Так що тут контачить?! Номер співбесідника-абонента чи телефонний апарат? Звісно, що номер! А якщо номер, то при чому тут вислів контактний телефон? Якщо телефон (тобто телефонний апарат) неконтактний, то ніякий номер на ньому ні набрати, ні прийняти не можливо буде.

Деякі фахівці з мови можуть вступити у полеміку. Одні назвуть вислів контактний телефон перифразом, інші - новітнім фразеологізмом, синонімічним словосполучення тощо. Що тут скажеш? Горе від розуму!!! Навіщо вживати нелогічний і маразматичний вислів контактний телефон, якщо можна просто написати чи сказати зателефонуйте (подзвоніть) за номером, ось вам необхідні телефонні номери, ваших дзвінків чекають за номером (номерами), просимо зателефонувати, будь ласка, дзвоніть: 5553444 або 5522274. Це ж так просто і... людяно, душевно, без ніякого контактного сміття!

До речі, звідки взялася звичка на слух називати телефонні номери по одній цифрі? До цього вдаються тільки у специфічних випадках. здебільшого у військово-морських силах. Але в такому разі цифри промовляються повільно(!) і дуже чітко. На радіо ведучий, як не дивно, їх протараторює швиденько та й не завжди чітко. Спробуй-но запам’ятати по одинці кожну цифру! А якщо це ще телефонний номер стільникового зв’язку, тобто довгий, то - справжня кара для слухача. Невже цього не розуміють у редакціях і рекламодавці?

Ще одне часте формальне ставлення до слухача можна відзначити, коли телефонні номери називають або пишуть по шаблону: дві-дві-дві цифри або одна-дві-дві-дві, не зважаючи, які конкретні цифри є у тому наборі. За схемою дві-дві-дві логічно наводити номери, що мають однакові чи дещо різні або зовсім різні цифри: 33-11-44, 33-59-22, 35-71-80. Але, якщо ми маємо, скажімо, такі номери як 5553444, 5522274, то його краще на слух сприймати, якщо поєднувати однакові цифри в групи: 555-3-444, 55-222-74, а не 5-5-5-3-4-4-4, 5-5-2-2-2-7-4. Останні приклади призведуть до того, що слухач майже у розпачі рахуватиме, скільки ведучий (диктор) назве п’ятірок, скільки трійок, четвірок, двійок, сімок і, зрештою, втратить бажання прислухатися та дзвонити.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.10.2014 Проза / Роман
ЛІКАРНЯ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ (24)
07.10.2014 Проза / Роман
ДЕ ХОВАЮТЬСЯ ХВОСТАТІ ЧОРТИКИ?.. (25)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
15.06.2016 © Бойчук Роман / Оголошення
Оголошено Всеукраїнський поетично-пісенний Фестиваль-конкурс...
28.02.2016 © Ольга Шнуренко / Тести
УЛЮБЛЕНІ СТРАВИ УКРАЇНЦІВ
26.02.2016 © Ольга Шнуренко / Тести
Геніальна поетеса нашого часу
25.02.2016 © Сліпокоєнко Роман / Тести
Тест на знання власної історії
25.02.2016 © Каранда Галина / Тести
Українські прислів`я
Лікбез Про мову
15.10.2014
Які бувають вісті після останніх?
05.10.2014
Вислів «контактний телефон» - прояв маразму!
20.09.2014
Двадцять двадцять чи дві тисячі двадцять?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 126  Коментарів: 9
Тематика: Життя порталу, лікбез, подзвоніть, телефон, недолугий, зателефонуйте
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.10.2014 18:00  © ... 

Втішений Вашим відгуком!
Так сталося, що днями розмовляв на цю тему з редакціями деяких газет. У двох зрозуміли, подякували й прийняли до уваги, щоби надалі не вживати таких ляпсусів. А от в одній заступник сказав, що нічого у тому страшного не вбачає. Довелося йому поставити запитання, чи він має хоча би середню освіту та чи надалі збирається пов`язувати свою долю з журналістикою -- без іронії, без обіди. Мовляв, можливо, ви тимчасова, "зальотна" у редакції людина, перебуваєте на посаді як на трампліні на якусь керівну вакансію зовсім в іншій галузі. Після чого я почув, що вони на черговій планівці порадяться щодо вислову "контактний телефон" і вирішать як бути.
О, як буває! Це ж тре! -- як любила підбивати підсумок розмови моя старенька сусідка. (Саме "тре", а не "треба"). 

 05.10.2014 17:44  © ... для СвітЛана 

Дякую за розуміння!
Вдалих Вам контактів з хорошими людьми, а не з контактними телеХВонами! 

 05.10.2014 16:53  Тадм для © ... 

Чудово! 

 05.10.2014 15:17  СвітЛана для © ... 

Важко з Вами не погодитися)) Чудово! 

 04.10.2014 22:26  Тетяна Белімова для © ... 

Та я ж не про графоманів. Я про письменників. Дискутували власне над тим, чи варто дотримуватися аж такого мовного пуризму? Із професорами буває так: почуваєшся ніби на іспиті з мови - що не скажеш, то все "не так")))
Ваша позиція зрозуміла. У сучасних письменників мова дуже гарна. Принаймні мені траплялися саме такі. Багато слів цікавих. Я часто піддивляюся і занотовую собі.
Професор - людина шанована і знана. Привіт передам при зустрічі! Обов`язково!
Вам теж вітання! Змушуєте замислюватися! Це добре!
(мені редактори дорікають, що зловживаю пунктуаційними знаками (!,?). а їх так люблю! ну не можу втриматися, аби не наставити :) ))))))) Останнього разу редкторка написала, що "викинула" понад сто знаків питань із тексту "Вільного світу"))))))  

 04.10.2014 12:03  © ... для Деркач Олександр 

Дякую за відгук! 

 04.10.2014 12:02  © ... для Тетяна Белімова 

Ні, не донкіхотство, Таню!

Надто, якщо взяти до уваги те, що у наш час багато філологічно освічених людей. І саме вони повинні не тільки ТУПО заучувати відповідні правила, а ще й логічно мислити, спираючись на ті правила і, так би мовити, сприймати їх ширше, творчіше і, водночас, не переймати недолугі конструкції з інших мов, Це ж, здається, у якійсь з іноземних мов, щоби сказати чотиризначний числівник, треба плспіль промовити два простих. Одне слово, як там в інших мовах... А у нашій -- то маразм. Вашому ...

 04.10.2014 10:50  Тетяна Белімова для © ... 

Миколо Васильовичу! Ви знаєте, саме вчора відбулася така жвава дискусія між професором і письменником, на якій мені пощастило бути присутньою. Письменник стверджував, що для книги головне - сюжет, а мову виправить літературний редактор. А професор заперечував, що письменник має передусім дбати про чистоту і досконалість мови. Я подумки схилялася на бік письменника, хоча й розуміла професора. 

Цікава ваша думка.

З приводу телефону - згодна з вами. Але я думаю також, що ця мовна боротьба схожа на донкіхотство. Навряд хто прислухається. На жаль.

 03.10.2014 15:31  Деркач Олександр для © ... 

згоден) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди