Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.09.2010 04:03Оповідання
Для дорослих  Про гумор  
Рейтинг: 5 | 2 гол.
© Михайло Трайста

Я почекаю поліцію!

Михайло Трайста
Опубліковано 26.09.2010 / 2593

Іван Бугайчук був дуже гордим, заздрісним та хвалькуватим чоловіком. Не дай Бог, щоб хтось у селі мав чогось більше, або щось ліпше від нього! Іван згинав дідька вчетверо і добував собі ще більше чи краще, з-під землі, але добував-таки. А той, хто ще вчора випереджував Івана, ставав для нього «ковдушом» і не міг рівнятися з ним. 

І тоді, коли Василь Баранюк купив собі нового «Логана»*, Іванові здалося, що той дивиться зневажливо на нього та його «Супер Нову»*. 

– Ось, дивися на голодранця, – в череві віє, в горлі – павутиння, відколи не їв смачної страви, а він собі «Логана» купив, – розреготався на все горло Іван в корчмі, щоб якось принизити Василя. 

– Я, Іване, жодного разу не стукав у твої двері за окрайцем хліба, – з досадою відповів Василь, який справді економив на всьому, поки зібрав гроші на машину. 

Таки другого дня Іван продав машину, а через тиждень сидів за кермом нового «Форда». 

Та, – як говорять старі люди, – дні на днях не стоять. Іванові справи погіршились, ніхто не замовляв і не купував меблів у його майстерні, а бізнес Василя, хоч і не такого здібного мебляра, процвітав: розширив майстерню, наймив робітників. А замовлень в нього – аж з Угорщини, Італії та Німеччини. Скаржиться, що не встигає, шукає партнера по бізнесу. Іван думав піти до нього і запропонувати своє партнерство. Але як?.. «Мабуть, Василь не забув, як я образив його, ще почне клепати по селу, що я жебраю у нього роботи», – думав Іван, сидячи за кермом свого «Форда». Навіть не помітив, як перетнув суцільну білу лінію, що розділяла напрямки дорожнього руху. Враз перед ним, наче з-під землі, виринув «Логан» Василя. Іван загальмував, та запізно... Його «Форд» врізався у Василеву машину, що аж луна лісом покотилася. 

– Цього ще мені бракувало, – бурмотів Іван, вилазячи з машини. 

– Мой, ти думаєш, що вся дорога твоя? – сердито запитав Василь. 

Іван, киплячи від злості, шукав образливих слів, щоб нагородити ними Василя, але той випередив його: 

– Пусте, махни рукою!.. Заліза було й буде, добре що ми цілі!.. Може, Бог так хотів, щоб ми помирилися й почали добрий бізнес вкупі, хто зна?.. 

«На сто процентів тут Божа рука!» – крадькома посміхнувся Іван, радіючи, що Василь сам пропонує йому партнерство, а вголос сказав: 

– Давай забудемо, що було – то минуло! – і, діставши з багажника пляшку горілки, добавив: – Ну що, помиримося? 

– Та що ти, Василю. Хіба ми сварилися? То був просто жарт... – хитрував Іван. 

– Ну тоді вип’ємо? – потрусив Василь пляшкою, в якій закружляли бульбашки, і простяг її Івану. 

– Вип’ємо! – погодився Іван, беручи пляшку. – За твоє здоров’я, Василю! – поклонив і здорово хильнув, аж закружляла горівка в пляшці. Кашлянув, витер вуса й похвалив горівку: 

– Міцна, та добра! 

– Так, міцна, трирічна! – погодився Василь, ховаючи пляшку в багажник. 

– А ти? Не п’єш? – здивувався Іван. 

– Я, Іване, почекаю поліцію, а вже опісля вип’ю спокійно… 

___________
* «Логан»,
«Супер Нова» – назви румунських автомашин.
27.09.2010 Проза / Оповідання
Як Петро Мокуш та Павло Когут хотіли панами стати
Попередня публікація: 24.09.2010 Проза / Оповідання
То не діло шофера!
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Пригоди ще тільки починаються... (Продовження оповідання "сюрприз")
21.06.2018 © Анатолій Валевський / Оповідання
Життя кулі
21.06.2018 © Андрій Осацький / Казка
Підземна мандрівка
20.06.2018 © Наталія Старченко / Оповідання
Сюрприз
20.06.2018 © Андрій Осацький / Казка
Таємнича пожежа
Оповідання Про гумор
29.09.2010
Робочий день старого Яреми Копити
26.09.2010
Я почекаю поліцію!
23.09.2010
Скоро, пане, бо блискає
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2
Переглядів: 399  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, гумористичні оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.04.2012 17:00  Каранда Галина 

))))))) і знаю цей анекдот, та така обробка цікава!:)))))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
24.06.2018 © Суворий
Румунія: зірвано переворот фашистської Залізної Гвардії (травень 1938)
22.06.2018 © Суворий
Свідчення Кривицького: Сталін шукає порозуміння з Гітлером (травень 1938)
21.06.2018 © Суворий
Волинь та Галичина: полонізація прискореним темпом (травень 1938)
21.06.2018 © Суворий
Українці Польщі вимагають тих же прав, що й судетські німці (травень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
20.01.2011 © Михайло Трайста
25.01.2012 © Т.Белімова
01.07.2010 © Сахарок
22.12.2012 © Ярослава Яковенко
17.06.2015 © Ганна Іскренко
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди