Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.11.2014 00:22Культура та мистецтво
Про прекрасне  
Четвертий шлях – це шлях пізнання
20000
Без обмежень
© Андрій Будкевич

Четвертий шлях – це шлях пізнання

Андрій Будкевич
Опубліковано 13.11.2014 / 26343

Відомо і зрозуміло, оскільки існують різнорівневі люди, відповідно є різні рівні мистецтва. І відмінності між цими рівнями набагато більші, ніж можна було б подумати. Дуже часто те, що нині називають мистецтвом, - « насправді лише механістичне відтворення об’єктів, наслідування природи або інших людей, може бути просто фантазування, чи намагання бути оригінальним». ( Г. Гурджієв ).

Істинне, оригінальне мистецтво – щось зовсім інше. Справжні твори мистецтва ( особливо давнього ) – містять у собі непоясненний чинник, особливе « дещо», його ми рідко подибуємо в сучасному мистецтві.

Таємничо – трансцендентне « дещо» притаманне роботам Івана Марчука…

Послухаймо і почуємо, що міркував з цього приводу мислитель Гурджієв : « В реальному, об’єктивному мистецтві немає нічого випадкового. Художник дійсно творить, тобто займається тим, що має намір зробити, вкладаючи у роботу ідеї і почуття, котрі хотів вкласти. Глядачі можуть побачити – що художник хотів передати, хоча, одна і та ж робота справляє різне враження на людей різного рівня розуміння».

Якщо звернемось до давньої космологічної теорії, він ( Гурджієв ) стверджує, - « … базові закони керують явищами світу, однакові на всіх рівнях, людина ж, являється мікрокосмом, в якому відображений цілий Всесвіт». Цю реальність неможливо побачити дивлячись ззовні – через містичне споглядання Землі і Неба, - лише через звернення всередину, коли ми намагаємося пронизати взором товщу часу і простору всередині себе. Якраз у цьому захований початковий зміст древнього вислову « Пізнай себе». Цей вислів був накреслений у храмах Старого Єгипту. Це заклик, розкрити свою свідомість заради того, щоб побачити Реальність. А вона, оця реальність може бути пізнана через особливий спосіб « самодослідження». Отже, ЧЕТВЕРТИЙ ШЛЯХ – це не шлях віри чи послуху, це шлях Пізнання.

«Нічого не сприймайте безпосередньо. Намагайтеся вловити Суть», - підказує нам Гурджієв, дослідник четвертого шляху до свідомості.

Пошук своєї сутності, пошук власної мистецької ідентичності, метод «самодослідження» і четвертий шлях – усе, таке близьке і рідне для Івана Марчука ( припущення).

В житті все рухається у напрямку еволюції, або інволюції – вверх, чи вниз.Але, рух не йде по прямій, він протікає одночасно у двох напрямках, обертається довкола власної осі, потім падає до найближчого центру при -тяжіння.

Коли перед нами виникає образ будинку з чотирма кімнатами, він ( образ ) дає нам вказівку на необхідність одночасної праці у всіх чотирьох кімнатах.

Іншими словами, то є потреба в над зусиллях, цебто, в зусиллях, що перевищують звичні людські можливості…

Іван Марчук йде дорогою еволюційно – революційною, по крутій висхідній, постійно до нових висот. Працює несамовито, докладаючи не зусилля, зверх зусилля. Така вже натура… Він зробив будинком свої знання, свій характер –

чарівною таємницею, спалахи світла – своїми очима, непохитність духу – своєю твердинею. Суфійський поет Румі писав : « Дозволимо красі, в котру закохані, стати тим, що ми робимо. Є сотні способів впасти на коліна і поцілувати землю…».

Картини можна читати, не тільки розумом, а й емоціями. Потрібно, щоб розум і емоції були в достатній мірі розвинуті.

Австрійський філософ Рудольф Штайнер вірив у існування Атлантиди. Багато його поглядів вважаються дискусійними. Вчений доводив, що свої знання про Атлантиду, він отримав не за допомогою звичайних наукових досліджень, а безпосередньо з хронік Акаші, існуючих ( начебто ) в духовному, не фізичному світі. І тут, не просте, суперечливе твердження вченого: « Дуже давня раса людства не користувалася мовленням. Атланти спілкувалися один з одним, передаючи образи подумки». ( телепатично).

Хіба картини Івана Марчука мовчать?! Хтось, колись, достеменно декодує ОТЕ, закладене в художні образи, візії, видіння, вони оживають на полотнах сотворених генієм Марчука…

Штайнер так говорив про зміст і призначення винайденої ним науки : « Антропософія – це стежина пізнання, вона веде духовне в людському єстві до духовного у Всесвіті. Антропософи – то особи, які відчувають проблеми планети Земля і людини, подібно до відчуття голоду або спраги, у пересічних людей. Іван Марчук на сто відсотків антропософ, не лише у мистецтві…

Обособлена людина, це унікальний типаж, який внутрішньо має приналежність до світу Традиції, але при цьому вимушений перебувати в

анти – традиційному і де – сакралізованому світі, у світі теперішньому…

Марчук як художник уособлений, його малярство аристократичне ( від арі стос – кращий, найкращий ). Пан Іван – шляхтич, бо є носієм добрих традицій європейської культури.

Існує безліч доказів існування явища, що свідчить про перетікання культур.

У багатьох світлоносних релігіях чимало є спільного. Власне, кожне християнське свято в Україні несе у собі елементи вірування до – християнського періоду історії Русі. У колядках вчувається дух ритуальних пісень, якими поклонялися язичницьким богам. В складних узорах Трипілля, серед розкодованих знаків – янтри, вони накреслювали будову Всесвіту і його Триєдиності. Руни, не просто змістовні знаки, а дуже давнє клинописне письмо. Десять заповідей християн і десять добродійницьких засад буддизму. Буддисти Тибету дотримуються канону, - йдуть від світла до світла; інші, від темряви до темряви, треті, від темряви до світла, гірше, коли навпаки. Будьмо серед перших…

Думка із Джаммапади: « Його стежку простежити настільки важко, як лінію польоту птахів у повітрі…». Я ж сприймаю пана Івана, в якості вояка Духу, одна з цілей котрого – пізнати і змінити себе. Ось і відбулося десять видозмін внутрішніх, та десять великих Переходів, і світ мистецький отримав десять циклів його робіт, в них закладено явище переходу з одного стану свідомості в інший.

Ще раз повернімось до терміну Істина, точніш, до етимології слова ( гр. алетейя ), дослівний переклад – не забуття. Твори цього великого митця не будуть забуті, а отже, вони для Вічності…

« І нещадна, яросна ритмічність

Розбиває брили мертвих мас.

Наді мною розчахає вічність

Непідлеглий визволений час».

Євген Маланюк, з вірша « Вічне».

Що ж стосується Космосу, відносно нього ми – глядачі, бачимо тільки поверхневість явищ, здається вони рухаються в одному напрямку, насправді ж – в різні.. і щодо Людини. Кому вдалося зрозуміти закони двоїстості і троїстості зісередини, в собі, може направляти їх прояви в напрямку до самопізнання. Цим, особа вписує лінію волі, спочатку в коло Часу, потім в коло Вічності, це означає створення в ньому великого Символу, відомого як печатка Соломона…

Тепер, відносно Символів і Міфів. Вони мають призначення – досягати в людині найвищих центрів, функціонують у вищих станах свідомості. Міфи призначені для вищого чуттєвого центру, символи – для вищого мисленнєвого центру. Відтак, всі спроби пояснити міфи і символи, за допомогою звичайного розуму, або завдяки формулам і термінам, які узагальнюють їх зміст, приречені на поразку. В ряд Символів, що здавна використовувалися для передачі ідей об’єктивного знання, входять схематичні зображення фундаментальних законів Всесвіту, вони не тільки передають саме знання, а також вказують на шлях до нього. Одна з аксіом, підсумовуючих смисл багатьох символів, має особливе значення: « Як вгорі, 

так і внизу»… Вона вказує, що усі закони Космосу відображаються у всіх явищах – починаючи з окремого атома і закінчуючи будь – яким об’єктом.

Малярство маестро Марчука світлоносне, у ньому присутні складові елементи різних релігій, культур, систем знаків – символів, багато чого іншого, ще не дослідженого.

« Погляд у безмежність», десятий цикл робіт автора. Важко здогадатись, втямити, - чи то Майстер пензля повернувся після подорожі, побувавши на дні моря – океану, чи то з космічної далечини?

Одне з тлумачень ока у трикутнику, це означення ока – символа Духу, виразу свідомості, яка творить і утримує всі наступні форми. Аз єсмь… Книжка написана пером Олександра Климчука має назву « Я єсмь…».( Блискуче, титанічне, художньо – документальне дослідження життя і творчості Майстра ).

Визначальна риса езотеризму ( в картинах живописця ) полягає в тому, що він

розрізняє ( малярським методом ) зовнішню форму езотеричного вчення, яку чітко бачать всі ( і непосвячені ). Бо є внутрішня форма, зміст її може бути відомий тим, хто на практиці « проживає» це вчення…

… Коли мову поведемо про відомого вченого – містика Е. Сведенборга, то він, за визначенням Х. Л. Боргеса: « Завжди уникав полеміки. У всіх його творах не набереться і одного силогізму – одні тільки спокійні твердження».

Пан Іван наче промовляє до нас, нині сущих: « Я ніколи не збирався навчити вас чомусь, я тільки підштовхував до дій – думайте, сумнівайтесь, шукайте!»

Мелодію музичну можна відобразити мовою математики, можна – мовою живопису. Олександр Климчук в ексклюзивній книжці про видатного митця пише: « Образотворче мистецтво є десь посередині між літературою і музикою».

… Великий мудрець Мішель Монтень повідав нам, про три види спілкування, які практикував у житті. Перший з них – дружба. То зв`язок душі, він не переслідує жодних вигод. Чиста дружба не шукає нічого, окрім себе самої. Другий вид спілкування – з гарними і благородними жінками. Хоча, зустрічаючись з ними, треба триматися обережно. Третій вид спілкування – спілкування з книжками. Читаючи, Монтень прагне скоріше викувати свій розум, ніж наситити його. Вченому потрібен привід для роздумів. Гадаю, такі види спілкування є прийнятними і приємними і для пана Івана.

Немає жодної потреби ставити наголос на поетичності живопису видатного українця. Маніфестом дитинства художника можуть слугувати такі поетичні рядки :

« Знову блукаю я босоногий, 

Від вітру стелиться ковил, 

Що може буть ніжніш, ніж пил

Степової битої дороги!».

М. Кірієнко – Волошин ( переклад мій, А. Б. )

…Довгий ряд робіт митця, де змальовані краєвиди українські, на яких буває важко розрізнити, - широчінь своїх вод несе велика ріка Дніпро, чи море степове хвилюється, розгойдуванням трав, а далі – сонце сховатись прагне за обрій. Надвечір’я. Ще раз звернімось до поетичного слова Максиміліана Кірієнко – Волошина, він наш, народився у Києві.

« Сонце сідає. Променів іржа рожевіє.

На схилах гір рудих… і небесних човнів.

Погасли вітрильники. Безмежних світів

Зростає тінь нічна. Спинись. Усе німіє».

( переклад мій, А. Б. )

Дійсно, у живописця особливе ставлення до небесних світил, тому підтвердженням є картини, на яких вони зображені. Але переважає, таки величезна любов до Сонця, бо сонячну душу має :

« Сонце! Накажи!

Лози виноградні в’ються нехай

Зав’язь бруньок розв’яжи

Владою погляду утверди розмай».

М. Кірієнко – Волошин ( переклад мій, А. Б. )

Враження про Нього ніколи не залишаються незмінними. Бувало, промайне гадка, що вже бодай трішки пізнав Івана Марчука, як Митця і українську людину, але кілька його метких, неймовірних фраз, … і розумієш, мабуть зовсім « не знайомий» з ним…

м.Київ 11.11.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
04.12.2014 Публіцистика / Культура та мистецтво
Як мало треба – лиш краплинку сонця, для того щоб усе було собою
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Культура та мистецтво Про прекрасне
28.05.2015
Немає нічого складнішого ніж простота, хіба – що, тільки мовчання...
13.11.2014
Четвертий шлях – це шлях пізнання
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 203  Коментарів: 3
Тематика: Публіцистика, культура та мистецтво, Гурджієв, Іван Марчук, натура, художник, істина, символ, безмежність
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.12.2014 18:38  іміз для © ... 

пізнавальна і майстерна стаття!дякую! 

 24.11.2014 22:17  Мальва СВІТАНКОВА для © ... 

Цікаво... + 

 13.11.2014 09:05  Тетяна Белімова для © ... 

Пане Андрію! Цікаві роздуми. Стільки цитат і звернень до відомих мислителів і поетів, що за одне прочитання й не "переварити" всього.
От на початку у Вас іде наступна теза: "Дуже часто те, що нині називають мистецтвом, «насправді лише механістичне відтворення об’єктів, наслідування природи або інших людей, може бути просто фантазування, чи намагання бути оригінальним» ( Г. Гурджієв ).
Але критерій міфологічного і символічного підтексту, як такий, при наявності котрого у творах, ми можемо із впевненістю визначити "твір мистецтва" також доволі суб`єктивний, як на мене. Зрештою, принцип мімезісу, обґрунтований ще Арістотелем, довгий час був панівним у мистецтві. Проти цього важко заперечити.
Питання критеріїв і принципів відбору істинних творів мистецтва для мене залишається відкритим)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди