18.11.2014 12:38
для всіх
233
    
  8 | 8  
 © Олена Вишневська

Дитячим курсивом

Дитячим курсивом
"Велика людина - це той, хто не втратив свого дитячого серця."
=Мен-цзи=

Я, напевно, занадто багато

Всю дорослість ховаю в дитинство.

Ось візьми: у кишенях строкатих

Мого серця з веселки намисто.


Кілька цяток веснянок від сонця

Ніжним дотиком слова зігріють.

Я від суму тримаю в долоньці

Легкокрилих метеликів вирій.


Не біда, як дощі зарясніли.

Хочеш, разом в болючих калюжах

Акварелями вкриєм чорнила

Й босоніж по них пройдемось, друже?


Я б хотіла всі аркуші й стіни

Розписати нетлінним курсивом:

Не цурайтесь у собі дитини!

Ми, дорослі, забули про щирість

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.11.2014 17:40  Світлана Рачинська => © 

Прекрасні слова - живі і невагомі!... Будьте як діти і ви унаслідуєте Царство небесне! Чудово!

 18.11.2014 22:25  Тетяна Белімова => © 

Рада, що з`явилися акварелі)) Дуже позитивний і світлий твір))

{#}

 18.11.2014 19:54  Олег Буць => © 

Дуже гарно! Приєднуюсь до всіх коментарів, бо й сам такої ж думки.
Щоправда, пригадуючи себе в дитинстві, зауважу: калюжі були зовсім не болючі! По них чапалося, їх виготовлялося, загороджуючи струмки в коліях на дорозі. Болючі були деякі місця по приходу додому з геть мокрими ногами)))

 18.11.2014 19:35  Ганна Коназюк => © 

Гарно!.. Люблю таке...))
"Не цурайтесь у собі дитини!
Ми, дорослі, забули про щирість…" - і це істина!

 18.11.2014 17:28  Деркач Олександр => © 

гарний вірш

 18.11.2014 16:29  Ірина Затинейко-Миха... => © 

останній куплет - особливий...повчально...

 18.11.2014 14:15  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш, чудовий.