23.01.2015 03:21
Без обмежень
105 views
Rating 5 | 2 users
 © Серго Сокольник

Кохання зі смутком

Люба подруго, дай мені руку!.. 

Щойно серця торкнулась печаль... 

Це- відлуння всесвітнього смутку,  

Що настав... І не піде... Нажаль... 


Люба дівчино, сядь на коліна,  

Обійми і цілунок прийми!.. 

Дощ по скронях січе безупинно,  

Наче сльози цієї зими... 


Ця зима омиває сльозами 

Всіх загиблих в безглуздій війні,  

Наче біль, наче спогади мами... 

Дощ рясний- як нездійснений сніг... 


Хай кохання нічого не змінить... 

Хай воно не врятує цей світ... 

В безнадії дозріє надія... 

Літній спомин надІшле привіт... 


То ж зігріймось коханням шаленим!.. 

Розчинімось в вогненних ночах!.. 

Не відводь же свій погляд від мене!.. 

Це- кохання зі смутком в очах... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тлін минулого. Зрада / Поема | Серго Сокольник». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Подводная лодка. Воздух / Філософський вірш | Серго Сокольник». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Серго Сокольник.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Серго Сокольник

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо