09.02.2015 14:21
для всіх
153
    
  2 | 2  
 © Зав`ялова Валентина

Порцелянові спомини

Хто бавиться із собачкою, а хтось голубів годує, 

Читати вчиться з матусею, шпаківню птахам будує, 

Хто вже осідлав санчата, а хто - коня іграшкового.

Радіє серце, як дивишся на них ти знову і знову.


В оселях колись стояло фігурок таких без ліку, 

Маленькі їх прототипи – вже люди похилого віку.

Та вічне життя порцеляна не може скульптурі дати

І те, що було «ширвжитком», стає антикваріатом.


На сайт в Інтернеті зайдеш й дивуєшся без упину, 

Яку цим гарним дрібничкам високу встановлено ціну.

Грошей ти таких не маєш, а хочеться їх купити, 

Щоб споминами дитинства старіючу душу гріти.



2015 р, Харків

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.02.2015 19:00  Світлана Рачинська => © 

Ваші світлі твори, викликають таку ж ностальгію за дитинством! За чимось неповторним... Чудово!)