Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.06.2015 12:57Мініатюра
Про минуле  Про кохання  Про життя  Про самотність  
20000
Без обмежень
© Ксюшка Жайворон

Якби

Ксюшка Жайворон
Опубліковано 02.06.2015 / 29387

Пустими безлюдними вулицями Максим прямував додому. Його цікавило: де всі поділись? Зараз всього лише перша ночі, це ще не надто пізно, але ще й не рано. Та він ще ніколи не бачив це місто таким порожнім. Неначе, всі вимерли. Пустота. Як і в його серці. 

Ще рік тому у нього була кохана дівчина, улюблена справа, омріяний автомобіль, квартира в центрі. А тепер він живе в однокімнатній квартирі, з батьками. В квартирі з якої так прагнув вирватись ще в школі. Він тепер знову, наче підліток, але вже без амбіцій, без шаленої жаги до життя. То все зникло.

Бізнес свій починав в 90-х, в ті буремно-небезпечні часи. І якось пощастило, все було добре, розвинувся, конкурентів майже не було. Спочатку зміг дозволити собі орендувати квартиру, з’їхати з обридлої квартири батьків. А згодом міг купити вже чи не все до чого прагнув. 

А от в коханні не щастило. Дівчата вішались на нього, тулились до нього. Ще б пак, молодий, багатий, високий, з чорним смоляним волоссям. Та просто чоловік-мрія. Та все не ті дівчата. Та все не тих обирав. Навчився бути з ними лише тілом, любити лише роботу. 

До зустрічі з нею. 

Іра прийшла до них влаштовуватись на роботу, у відділ маркетингу. Молодша від нього років на 5, гарна, з довгим білявим волоссям до пояса, заплетеним у тугу косу, з постійною широкою посмішкою на обличчі. Така дівчина просто не могла не запасти Максу в серце. Та гіркий досвід довго не дозволяв йому зробити хоч якийсь крок на зустріч з нею. Та й вона ніколи не дивилась на нього так як всі інші жінки. Не було в неї в очах того блиску, що видавали б бажання.

Отак з пів року вона сиділа йому в голові. 

А потім спільний проект, відрядження, вечеря в дорогому ресторані. І фаст-фуд в парку. Морозиво на дитячому майданчику. Кохання, що виявилось сильнішим за страх.

Вони разом йшли на роботу, повертались з неї.

Але потім був крах.

Проблеми. Його зрадив кращий друг. Друг з яким починали бізнес. Друг який був йому братом. Просто кинув його. На роботі були проблеми. Постійні перевірки, постійні стреси. Іра протягувала йому руку, завжди була поруч.

Та Макса це не заспокоювало. Він почав випивати. Спочатку просто щоб подолати стрес, а потім це стало звичкою і він вже не уявляв свого життя без алкоголю. Хоча переконував Ірину, що це не надовго, що тільки поки зникнуть проблеми. 

Одного разу, коли він вже не був бізнесменом. А був звичайним хлопом з великими проблемами. Ірина знайшла собі іншу роботу, бо ж була таки хорошим спеціалістом. Вона була готова жити на зйомній квартирі, терпіти його депресії, але не пияцтво. 

В черговій перепалці на тему Максимового алкоголізму він її вдарив. Вона впала. Він довго потому благав її пробачити, обіцяв кинути пити. Та вона так йому й не пробачила. 

Та гірше, що він не зміг собі то пробачити. 

Ніч, то єдиний час, коли Максим не носить речей з довгими рукавами, бо морок і без того приховує його обшрамовані руку. Мама вже кілька разів рятувала його життя. А потім сама наливала йому горілки, допомагала гоїти рани. На руках залишились лише рубці, а з серця досі сочиться кров. 

Мама – жінка, яка дала йому життя. І за останній рік робила це ще багато разів. Жінка, яку майже ніколи не бачив без пляшки. Та, яка чекає зараз його вдома. Єдина жінка, яка залишилась у його житті… І він згадав, як його батько боровся з мамою, як одного разу вдарив її. Але вона простила, та пити не перестала. А згодом і батько став заглядати у чарку. 

Невже він хотів такої долі для Ірини? Невже…

І ось зараз, йдучи безлюдними вулицями, що наче вимерли, тримаючи в руці розпочату пляшку горілки, він усвідомлював, що бізнес можна було повернути, а її не втратити. Якби ж вчасно взяти себе в руки. Якби не пити. Якби не! Якби…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.05.2015 Поезії / Вірш
Ніч
12.03.2016 Проза / Нарис
НЕІСНУЮЧИЙ ВІН
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Мініатюра Про самотність
06.09.2015 © Анна Ольтенберг
Мені подобається дощ...
02.06.2015
Якби
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 69  Коментарів:
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
03.12.2011 © Т.Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
10.07.2013 © іміз
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди