12.07.2015 13:19
Без обмежень
80 views
Rating 5 | 1 users
 © Вікторія Легль

Небо

поділися зі мною теплом

і холоду теж мені треба

наше життя це по суті дурдом

а наша межа саме небо

подаруй мені крила і гальма

я уже долітаю до тебе

у колисці лежить мала мальва

і просить любові для себе

подвір*ям забігала вишня

підбігла й сказала кохаю

і хочеться посмішок з лишком

і я уже відлітаю

бо життя це посуті як небо

значить птахи у ньому люди

а птахам гальма не треба

і з обмежень неба не буде

м. Ромни 12.07.2015.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ол / Вірш | Вікторія Легль». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ранок / Есе | Вікторія Легль».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Вікторія Легль

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо