22.09.2015 11:31
для всіх
175
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Відлуння сонного сонця

Відлуння сонного сонця

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Там, на тиші лункому краю, 

Де терпке щось шепоче трава, 

З неба сонце гаряче зайшло

У колиску солодкого сну.


Я зізнання свого не таю, 

Та леліяні в серці слова

Крізь думок полохливе зело

Сходять зорями в ніч запашну.


Над колискою щось чарівне

Сонцю стиха наспівує ніч, 

А по хвилях трави навпростець

Росить сон кришталеві сліди.


Заколисує, манить мене

В дивну глиб таїна твоїх віч.

Йду… Лиш сонце відлунням сердець

Не буди! Не буди. Не буди…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2015 20:48  Панін Олександр Мико... => © 

Хай закохані спокій знайдуть,
Іншім всім володіють вповні,
Хай роки пролітають, бігуть,
Над коханням не власні вони.

 23.09.2015 17:59  Люлька Ніна => © 

Як завжди, ЧУДОВО! Талант . Все майстерно.

 23.09.2015 08:43  Тетяна Белімова => © 

Чудовий тонічний вірш! Такий ніжний!
Заколисує))

 23.09.2015 06:56  Ольга Шнуренко => © 

Почула терпкий шепіт трави, заколисалася в обіймах вашого солодкого сну і зараз в запашні літні спогади пірну)))

 23.09.2015 02:36  Серго Сокольник => © 

Боже, ну до чого ще хочеться літа, Таню...)))

 22.09.2015 20:16  Світлана Рачинська => © 

Таке чарівне запаморочення чуттів.... Картинка відповідає відчуттю по-прочитанню) Гарно!

 22.09.2015 13:56  Олена Вишневська => © 

Чудовий трепетний вірш, наповнений таїною любові)

 22.09.2015 13:55  Георгій Грищенко => © 

ЧУДОВО! Великими буквами. Майстер є майстер!