Серго Сокольник Дощі
Солдат загинув молодий
В крові вогненного потоку,
І водоспадами води
Дощі ридають сіроокі
Над тим, хто в цей жорстокий час
Собою захистив країну,
За щастя кожного із нас
В бою із ворогом загинув...
Йому не бачити того,
Як в мирі скресне Україна,
І в спомин подвигу його
В червоне вдягнеться калина...
Дитину мудрості не вчить...
Ніколи не побачить мами...
Йдуть Україною дощі,
В яри стікаючи сльозами...
07.10.2015 20:56 Каранда Галина => © |
 от двояке ставлення, чесно. з одного боку - все правильно, патріотично, простими словами, універсально - все що треба. хоч у підручник вставляю, хоч на мітингу зачитуй... а з іншого боку - 2 середні стовпчики якісь... як з радянського підручника... |
07.10.2015 20:31 Тадм => © |
 болюча тема. сподобались сіроокі дощі |
07.10.2015 18:01 Марія Круль => © |
 Мороз по шкірі.Дякую за емоції.Такі вірші треба читати кожен день,щоб пам"ятати загиблих...........і берегти живих. |
07.10.2015 13:30 Георгій Грищенко => © |
 Прекрасний і дуже чутливий вірш. |
07.10.2015 07:47 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже хороший вірш. Відчувається, кожне слово від душі. В другому рядку останньої строфи я б написала "мами", але то на ваш розсуд... І ще якби якось викрутити в третьому рядку "дощить". Були б точніші рими, яких Ваш вірш вартий! Вибачте за чіпляння з порадами... |