Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.10.2015 11:22Оповідання
Мемуари  Про село  Про життя  
00000
Без обмежень
© Сергій Петрович Мошенський

Невірна

Сергій Петрович Мошенський
Опубліковано 08.10.2015 / 31756

- Моя бабуся жила в селі Куцівка на Гарбарівці. Її хата була останньою на вулиці, що вела до лісу, який був межею між Куцівкою і Ташликом. Та парубкуванню в сусіднє село не завадить якась лісосмуга. Молодь ходила женихатися «по гриби, чи по ягоди». Тому ташлицькі хлопці ходили свататися до куцівських дівчат, а куцівчани до ташлицьких дівиць. Ото весілля гуло – на два села! От і виходило, що в кожному селі – хлопці тутешні, а дівчата – сусідські. Отож і в бабусі так вийшло: хоч вона народилася в Ташлику (1919), але заміш вийшла в Куцівку. Її брат Михайло (1916) залишився жити в батьковій хаті в Ташлику. Родину Бебиків всі знали – роботящі були люди, господарі. І хоч Михайло був високий, гарний на вроду, та дуже сором’язливий, особливо до жінок. Він краще хуру сіна перевезе, ніж з дівчиною заговорить. Ось і рішили батьки засватати куцівську дівчину Михайлові самі, бо від нього діждеся внуків – як рак свисне. І хоч були ташлицькі молодиці, що заглядалися на Михайла, та порушувати традицію все ж не гоже: кожній козі свій цап знайдеться. Поїхали батьки на ярмарок у Рохмистрівцку зі сватами куцівськими торгуватися: вдарили по рукам, обмили «помовини». По дорозі додому підібрали дівку – батюшкину небогу, що як раз їхала до нього на храм. Привезли її до батюшкиного двору. Він як узнав, що вона буде в нього жити, бо батьки померли: «цаство їм, небесне» став ніби то з хреста знятий. Але коли дізнався по що їздили наші батьки – зразу змикитив що і до чого. Запросив їх у хату, став вихвалятися «товаром»: «хоч і сирота, за то придане чималеньке. Хоч і некрасива на вроду, та з лиця, мов, воду не пити. Вам буде покірною невісткою, та й чужі чоловіки не заритимуться».

Почухав батько потилицю, а мати йому у спину кулаком: «Так, таки, так, батюшка. Ваша правда». І хоч радянська влада й забороняла вінчатися, але щоб не порушувати хоч цю традицію вдень розписали, а ввечері повінчав батюшка у місцевій церкві. Казала бабуся, що поставили брата в стійло як бичка, наділи на голову спідницю. А невістка й справді була негарна: лице кругле в ластовинні, рудоволоса, та ще й ніс як розварена бараболя. Та «покірне телятко» мало ще й «чорного рота», тому мабуть у них два роки не було дітей. Невжившись із свекрухою, закомандувала Михайлова Наташка (так чомусь прозивали невістку) будувати окрему хату, щоб самій господарювати і щоб було б де дітей ростити. Після свята врожаю (у той рік гарний був врожай зернових), Михайло позвав людей на толоку з обох сіл. Одного дня працював у нього і Тодось Осьмачка з Куцівки. Працювати в неділю почали ще в досвіта, та щоб вкривати верх закінчити сьогодні, рішили працювати без обіду. А ввечері, коли всі вже руки помили, запросили до столу. Михайло щедро, на радостях, частував заробітчан: « І в поганій хаті менше трьох чарок не наливають». Господиня розносила на стіли гаряче, про щось щебетала до бригадира тракторної пригади…

Коли Михайло наливав, як казав батюшка: по єдіной, чарчину Тодосю Осьмачці, той через плече йому і промовляє:

- Що ж ти, Михайле такий високий, статний, гарний чоловік, та собі таку «невірну» жінку вибрав? Чи тобі, як у тій приказці: «бачили очі що купували – то їжте тепер, хоч повилазьте?»

Це почула руда Наталка:

- Брешеш, брешеш, вражий волоцюго! Я чоловікові не зраджувала! Геть з двору, геть негайно!

Тодось перекинув ногу через лаву, тай пішов собі додому. Не обернувся ні на прохання господаря, ні на «гавкіт» господині, махнувши на все услід рукою. Він йшов пильним, ще теплим від нагрітого сонцем шляхом, гойдаючись чи то від випитої чарки, чи від утоми. А може від пісні, що мугикав собі посміхаючись під ніс: «… ой не жаль би мені воза, мені воза, 

Коли б дівка була гожа, була б гожа!

А то руда та погана, та погана, 

Та й та воза поламала, по – ла – ма- ла..!»


(від аврора) у Куцівці слово «невірна» вживається в значенні «некрасива на вроду», а не в значенні «шлюбної невірності».

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.09.2015 Поезії / Вірш
Осінній блюз
09.12.2015 Поезії / Колядка
Святий Миколай
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Оповідання Про життя
25.11.2015 © Ольга Моцебекер
Натали
08.10.2015
Невірна
27.06.2015 © Лідка
Огірок
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 103  Коментарів:
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +7
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +51
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
29.08.2010 © Віта Демянюк
01.04.2012 © Каранда Галина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди