Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.01.2011 23:12Казка
Для дітей  Для вчителів  Для бабусі [для дідуся]  Про казку  
10000
© Михайло Трайста

Хмаринка Маринка

Михайло Трайста
Опубліковано 21.01.2011 / 3339

Хмаринка Маринка щодня дивилася з високого піднебесся на землю. 

– Ой, скільки там всякого цікавого можна побачити! А мені тут самісінькій так скучно, так нудно.... – зітхнула Маринка. 

Правда, в неї були дві сестрички: Яринка та Калинка, але ті щодня з їхньою матір’ю Хмарою Тамарою та дядьком Вітром Подувайлом, гуляли собі попід небесами з самого ранку до пізнього вечора, спостерігаючи за людською працею, допомагаючи їм поливати урожай. 

– Мамо, мамо, беріть і мене з собою, – благала щоранку свою матір Маринка. 

– Ой, та ти ще малюсінька, доню, не зможеш триматися нас. 

– Тоді я вийду сама погуляти. Мені так скучно вдома цілими днями крізь віконце на землю зиркати, – трохи не розплакалась Маринка. 

– Тільки не відходь далеко, щоб не заблукала. 

– Буду гуляти поблизу хати, – пообіцяла Маринка. 

Та що бачити їй окрім хати? Коли навкруг синій безкрайний простір. 

– Спущуся прямо вниз, подивлюся, як там люди живуть, а потім піднімуся просто вгору, так і не заблукаю, – подумала Маринка і почала спускатися. 

– Ой, як гарно на землі! – вигукнула вона, торкнувшись своїми крильцями гілок високої осики. – А ось і людські хати, про які розказували мені сестри, – зраділа і спустилася нижче. 

– А це що таке біленьке та непосидюче? – спустилася Маринка ще нижче. 

– Ме-е-е!... – підстрибнуло, намагаючись доторкнутися Маринки, те біленьке та непосидюче для неї диво. 

– Ой! – перелякалася Маринка. 

– Не бійся, це моє козенятко, воно тобі нічого лихого не зробить! – почула позаду себе кришталевий голосок Маринка. 

– А ти хто? 

– Я дівчинка Маринка. 

– А мене теж Маринкою звуть, – зраділа Хмаринка. –Ходи пограємось! 

– Немає часу... Мені треба носити воду з криниці, грядки поливати, – відповіла дівчинка. 

– Я полию твої грядки, – впевнено сказала Хмаринка і почала надувати свої крильцята, як це бачила, що роблять її мати та сестрички. І диво – враз на грядки з хмаринки полився рясний дощик. 

Рада дівчинка почала танцювати підспівуючи: 

 

«Іди, іди, дощику, 

Зварю тобі борщику 

В полив’янім горщику. 

Цебром, відром, дійницею. 

Над нашою пашницею». 

 

Козенятко теж собі почало підстрибувати і мекати, а найбільше від усіх раділа Хмаринка, адже це вона вперше допомагає людям. 

Після того обидві Маринки гуляли до самого вечора. 

Повернувшись додому, Хмаринка розповіла матері та сестрам, як вона допомогла дівчинці Маринці грядки поливати. 

– Від сьогодні ти вже не Хмаринка-Маринка, а Хмарина-Марина, – посміхнулася щасливо її матір. 

Довгий час не могла заснути Хмарина, а коли заснула, то приснилася їй подруга дівчинка, а далеко внизу, на землі, дівчинці Маринці якраз приснилася її подруга Хмарина. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.01.2011 Проза / Казка
Глуха жабка
22.01.2011 Проза / Нарис
ВЕЧІР НА ТОПОЛЕВІМ ГОРБІ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
28.02.2017 © Маріанна / Мініатюра
Маска
28.02.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Мініатюра
Від Кавказу до України
27.02.2017 © Дарія Китайгородська / Оповідання
Сезон жахіть
27.02.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Оповідання
Потяг до Пирятина
27.02.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Фіолетово-зеленаво
Казка Про казку
26.01.2011
ЧОМУ ВИЮТЬ ВОВКИ?
21.01.2011
Хмаринка Маринка
21.01.2011
Хитрий віслюк
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 1733  Коментарів:
Тематика: Казка, хмаринка, Маринка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +17
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +19
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +52
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +44
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.03.2015 © Вікторія Легль
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
26.11.2011 © Микола Щасливий
08.10.2015 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди