29.01.2011 14:55
781 views
Rating 4 | 4 users
 © Сателіт

Подих ніжності

Цілувати тебе у скроні, 

Там, де жилка блакитна б`ється, 

Віддавати в твої долоні 

Полохливе тривожне серце. 


Розімліти і потонути 

У цілунках твоїх гарячих, 

Ледь оговтатись і відчути, 

Як вона за тобою плаче. 


Віддаватися безупинно, 

До безпам`яті і агонії, 

Опритомніти на хвилину, 

Цілувати тебе у скроні... 

 січень 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Чекаю дня, коли собі скажу». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Міфологія-2».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.11.2012 16:08  Каранда Галина => © 
 31.01.2011 11:44  СашОК 

Дякую!

 31.01.2011 11:42  Zorro => © 

Пане Zorro, а де можна почитати Ваші вірші? Щоб навчитись, так сказать, бездоганності?))))

 30.01.2011 21:47  Zorro => © 

Бездоганна рима лише в першій строфі. До двох інших є важливі зауваження:

потонути-відчути: не є майстерним вибором, так як така рифма вважається дуже слабкою;

агоннї - скроні: зовсім слабка рифма, я б сказав, що зовсім відсутня.

На верлібр вірш також не схожий!!!

 29.01.2011 22:59  Сашко Гриб 

Дуже гарно і вишукано, молодець!

Публікації автора Сателіт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо