В колисанці Дивосвіту

з рубрики / циклу «РІДНИЙ СВІТ»

Сипкі сніги розтали в часу плині,

Розвіявши студені зимні сни.

Я Жук! І на розхитаній Билині

Вдихаю мить духмяної весни.

Стріпнули крила лоскотом у боки –

Ось-ось зірвуть у неба вишину.

Злечу в Заграви марево глибоке,

І сонне Сонце вусами торкну.

Мине мій спомин про сніги без сліду,

Як ласку Сонця звідаю жарку.

Я Жук! І в колисанці Дивосвіту

Від захвату принишкну на листку.

Візьміть участь в обговоренні

11.05.2016 09:28 Оля Стасюк => ©

несподіваний головний герой))) мрійливо)

04.05.2016 21:38 Серго Сокольник => ©

Я наче Гусінь. Підповзу і розкажу,
Що ще весна. Не літо. Здрастуй, Жук!)))

04.05.2016 08:09 Георгій Грищенко => ©

Чудово! Неймовірно майстерно і захоплююче. Дякую за задоволення.

Ой, як гарно! Знаєте, я щойно теж придумала віршик про Жучка під впливом вашого. Зараз викладу! )))

Гарно! Їй-Богу гарно!

Чудовий поетично-весняний пейзаж!

Як гарно!