10.06.2016 16:53
для всіх
133
    
  7 | 8  
 © Оля Стасюк

На зап"ястях

На зап

На зап”ястях, на жилах, на венах

Розкриваються знову бруньки.

Небо з краю від лісу зелене, 

Малахітом стікає в рядки.


Вже голубки воркують надвечір, 

Вже рілля переросла наскрізь.

Чую зрештою поклик лелечий, 

Чую зрештою – дихає ліс.


Наді мною цвіте повінь неба, 

Креслять птиці політ-волосінь.

Утекти би нарешті від себе, 

Розчинитись в цій дикій весні...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.06.2016 12:33  Світлана Рачинська => © 

Про зап"ястя - аж Ах!.... Красива лірика.

 13.06.2016 09:19  Тетяна Белімова => © 

Олю, майстерність поета у тому, аби свої почуття поєднати з почуттями природи. Не обов`язково це має бути повна персоніфікація, але відчуття єдності має бути.
У тебе дуже гарно виходить передати оце єднання! Маєш це у своєму серці!

 13.06.2016 00:36  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія. З присмаком весняного бунту.

 10.06.2016 21:50  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудовий образ!!!