13.09.2016 12:59
Без обмежень
63 views
Rating 5 | 3 users
 © Панін Олександр Миколайович

Знамення

Самоспомин

Клубок вогню, мов яструб,

впав нізвідки, 

Нещадний, злий, 

затьмарив Сонце, 

хоч лише на мить...


Він світлом цим

багряно-чорним

Воліє вщерть

затаврувати

і зім’яти

Надії,

Чаяння

та Сподівання всі…


Страждає небосхил:

він ранами бездонними покритий, 

із ран біжіть, тече, струмує кров, 

неначе лава

із вулкану

Пристрастей Даремних…


А натовп з жахом це спостерігає, 

заціпенів, чекає на війну, розруху, голод…

а може ще й на Дике Полювання

і на Фінал на ймення – Страшний Суд?


Та – Ні!

Та зовсім – Ні!

Цей натовп -

він - глухий, сліпий, байдужий…

Не зрозумів би, 

навіть як побачив, 

Кинджали Пурпурові, 

що крізь Чорне, 

Деінде

зловісно зблискують

в Імлі…


Знамення і Провіщення існують

для мене одного...

І Небосхил в Черлених Ранах

Це -

лише моя

Приречена душа…


Кохання забирає

і вбиває -

Вона, 

Яка

мені

Його

Колись

Подарувала!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Драматичний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лімерики-Квазі (Повсякденне) / Гумористичний вірш | Панін Олександр Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Веселі котики / Дитячий вірш | Панін Олександр Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Панін Олександр Миколайович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.09.2016 10:18  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за увагу, шановна пані Тетяно. 

 14.09.2016 07:24  Тетяна Ільніцька => © 

Натовп завжди відсторонений... Спостерігає... 

Публікації автора Панін Олександр Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо