Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.02.2017 20:16Всесвітній день
Для вчителів  Про красу  Про волю  Про мову  
40000
Без обмежень
© Іда Морлен

До віртуального слухача!

Тим, для кого завжди в моді буде рідне слово!
Іда Морлен
Опубліковано 21.02.2017 / 40183

Сьогодні, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. І цією промовою я прагну достукатись до Ваших сердець, спонукати Вас до роздумів над мовним питанням, а Вашу душу – щиро вболівати за рідну мову! Як бачите, завдання нелегке. І потребує обережних кроків.

Отож, перш ніж святкувати цю пам’ятну дату, можливо в когось виникало питання: Чому взагалі святкують цей День? Чому саме він став знаковим для багатьох держав? На жаль, передісторія свята пов’язана з трагічною подією…

Пакистан. 1952 рік. Тогочасна влада проголосила єдиною державною мовою урду, яку знало лише 3% населення (!). 3% супроти 97%, що послуговувались рідною бенгальською мовою. Зрозуміло, що населення на це гостро відреагувало, особливо на сході країни. І саме 21 лютого 1952 року на демонстрацію протесту проти урядової заборони щодо використання бенгальської мови вийшли прості люди, зокрема студенти, які шанували рідне слово і прагнули відстояти свої природні права. І вже навіть не важко здогадатися, що демонстрація була жорстоко придушена…

Після проголошення незалежності Східного Пакистану, що отримав назву Бангладеш, цей День відзначають у країні як день мучеників, вшановуючи пам`ять загиблих за свободу рідної мови. Пізніше, саме за пропозицією Бангладешу, у листопаді 1999 року ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

І цей День варто відзначати. Адже з приблизно шести тисяч мов, що на сьогодні існують у світі, майже половина знаходиться під загрозою зникнення. До слова, на думку фахівців, така загроза для мови настає тоді, коли її з будь-яких причин перестають вживати та вивчати менше 30% носіїв.


Українська мова теж переживала часи, коли за неї боролися. Коли її слово вважали карикатурою на якусь іншу мову, коли їй закидали, що цією мовою не можна говорити про якісь серйозні речі, а призначена вона лише для жартів та комічних оповідок… І це було викликом для українських письменників, які піднесли всю її милозвучність та ніжність до такого рівня, що навіть горді панночки витирали вологі очі хустинкою. І цей факт мав місце в історії української мови та літератури.

Коли ще на початку ХІХ століття Григорій Квітка-Основ’яненко у розмові з якимсь письменником закликав написати щось серйозне та чуттєве малоруською (українською) мовою, той у відповідь посміхнувся, мовляв, для такого твору українська мова не зручна і просто для цього не годиться. Розмова настільки обурила Григорія, що він вирішив сам спробувати… і написав. Не що-небудь, а культовий для української літератури твір «Маруся». А в передмові до повісті зазначив: «Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне».

І це лише один наведений випадок. А скільки ж їх було у цій тривалій боротьбі за народну мову! Адже людина, знайшовши себе у рідній мові, почувається самодостатньою і цього ж вона бажає для своєї мови – незалежності та рівності поряд з іншими мовами.


А тепер нехай кожен подумає і чесно собі відповість: чи знайшли Ви себе в рідній мові? Чи віднайшли Ви в собі ту впевненість, легкість і гармонію, які може дати Вам це єднання?

Хоча знаєте, перш ніж відповісти, наведу приклад від протилежного. Думаю, більшість із Вас вивчає іноземну мову: з учителем, підручником, правилами-винятками і т.д. Але що буде, якщо в одну мить Ви опинитесь один на один з носієм мови і він до Вас раптом заговорить? Напевно, страх, розгубленість, невміння висловитись коректно… Або Ви наважуєтесь говорити, Ваш мозок працює пришвидшено, щоб згадати правильні фрази, слова, граматичні форми, ввічливі звертання тощо. Від всього цього хвилювання зростає. І зростає сором за своє незнання (хоч і гнітить думка, що Ви ж так багато вчились). А тому мене завжди дивувало, чому люди при вивченні іноземної мови намагаються засвоїти її якнайкраще, оволодіти складними граматичними правилами, щоби потім у новому середовищі не видатися смішними. Проте водночас вони ж дозволяють собі нехтувати законами власної мови, вони не розуміють, яку зневагу проявляють до себе і до інших людей, розмовляючи суржиком, вони навіть не помічають, що незнання рідної мови осоромлює їх набагато більше, ніж незнання іноземної. Але кому до цього є діло?

Напевно, лише тим небайдужим, які бачать красу людей в гармонії. Тим, для кого завжди в моді буде рідне слово. Тим, для кого слова Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив» є життєвим девізом. І напевно лише для таких людей цей День не залишиться непоміченим. У мене все.  

З любов’ю до українського слова!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.02.2017 Проза / Новела
Т ю л ь п а н и
22.02.2017 Проза / Мініатюра
Перша любов: спогади
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.07.2017 © Арсеній Троян / Культурна подія
Харківські літературні тусовки: від Слему до Спілки письменників
16.05.2017 © Іван Петришин / Історична подія
Пограбування Києва Андрієм Боголюбським (З ІПАТІЄВСьКОГО ЛІТОПИСУ.)
08.05.2017 © роман-мтт / Культурна подія
Комік Кон 2017
07.05.2017 © Вікторія Івченко / Культурна подія
Одна в кінозалі
06.10.2016 © пі - падіння деградація занепад / Культурна подія
Муляє
Всесвітній день
21.02.2017
До віртуального слухача!
16.10.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
День здорового харчування. А потім? Нездорове?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 117  Коментарів: 6
Тематика: Події, Всесвітній день
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.02.2017 23:15  Брама для © ... 

Чудова стаття і патріотичний заклик. Дякую. 

 22.02.2017 09:46  © ... для Якобчук Павло 

Коли говориш щиро - слова самі вливаються у фрази. 

 22.02.2017 09:44  © ... для Тетяна Ільніцька 

Насправді цей твір - це вибірка головних ідей зі вчорашнього виступу в юнацькій бібліотеці. Саме реакція тих декількох студентів, що прийшли послухати, їх щире зацікавлення небанальним викладом і спонукали мене надрукувати та поширити частину доповіді, щоб інші теж могли і хотіли задуматись. 

 22.02.2017 09:28  Тетяна Ільніцька для © ... 

Ви знаєте, який Ви твір написали, пані Ідо? Такий, який треба читати по радіо і диктувати діткам замість диктантів! Ось який цей твір! Чудовий, переконливий, зворушливий, пізнавальний і патріотичний! Яка Ви молодець! Дай Вам, Боже, здоров`я і всіляких гараздів! 

 21.02.2017 23:56  Якобчук Павло для © ... 

Дякую! Краще і не скажеш. 

 21.02.2017 23:53  Каранда Галина для © ... 

хороша стаття. рідна мова - та, якою думаєш...

я виросла в україномовному середовищі, в селі, тому не уявляла масштабів мовного питання. Думаю, причина тотального зросійщення не тільки в послідовній політиці влади (царів, генсеків - неважливо) в цьому питанні, а й в поєднанні комплексу меншовартості з кар`єризмом: це, до речі, проявлялося також у зневазі містян до селян. Хочеш бути (чи здаватися) успішним, стати чиновником, піднятися по партійній лінії і т.д. - говори російською... В побуті ж розмовляти укр...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +48
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +79
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +83
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +94
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
02.10.2014 © Тетяна Ільніцька
29.08.2010 © Віта Демянюк
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди