26.02.2017 19:30
для всіх
80
    
  2 | 2  
 © Душа

Велика же Божа Полтава та славна!!!

Велика же Божа Полтава та славна!!! 


Поля, і струмки, шпильковий гарний бір. 


Стоїть десь маєток прадавнього пана… 


Козацьких багать полум’яний узір… 




В минулий вік, в степах Н`овоавр`амівці,  


Жила одна жінка, рум’яна квітч`ина. 


Співали блаженні псалми в її серці. 


Було в удовиці два парубка-сина. 




І кожного дня все молилась вона,  


Про Долю щасливу Захару і Стеші. 


І ніччю таємною біля вікна,  


Про їх молодецькі і світлії Душі… 




Ось вранці вона зібралася у церкву,  


У човні плила удовiця по річці,  


Коли враз настиг буревій чорнобриву,  


Молилася Богу Душа молодиці… 




Блискавки хрестили і небо, і хвилі… 


І гром нечуваної сили все злився. 


Потоки дощу її подих скували,  


І човен річною водою напився. 




Враз небо світліше ніж радуга стало,  


І чутно росу, що бриніла на квітках… 


Святий Хрест з подякою поцілувала,  


Впізнала надію вона в манускриптах… 




А ніччю дивовижний сон їй наснився,  


І ніби у їхнім селі біля саду,  


Їй Церкві Святої прообраз з’явився,  


Меланя прокинулась в час зорепаду… 




З Світанком вона зрозуміла видіння,  


В подяку і пам’ять Меланя рішила,  


Віддати всі кошти на Боже служіння,  


З селянами Церкву вдова збудувала. 




На пагорбі десь, во прощення вітрам,  


Поближче до зорь й кришталевих небес. 


У хвилях Хоролу (1), милується Храм. 


І пам’ять про те, як Спаситель Воскрес! 




Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.02.2017 10:29  Тетяна Белімова => © 

Цікава легенда. Так і буває зазвичай. І в історії, підтвердженій документами, і в усних переказах, які живуть у пам`яті народу.

 27.02.2017 02:20  Серго Сокольник => © 

То Слава Ісу, Олю)

 26.02.2017 21:39  Панін Олександр Миколайович... => © 

Будь-яке священне місце має силу, коли воно щиро намолено людьми.