13.03.2017 16:26
Без обмежень
107 views
Rating 5 | 3 users
 © Антоніна Спірідончева

Вавілони

1.


День пригасає, лягає в торбину…

Мама вигукує: «Спати, дитино!»

Вже порядкує невидимий зодчий, 

Відгородивши кімнату від ночі, 

Що цілий світ чорним куполом гарба…

Спить на подушці розпатлана барбі, 

Сплять довгошиї грудасті русалки, 

Тільки не спить разом з ними хазяйка…


Дівчинка боса стрибнула на ліжко, 

Ковдру руками схопила, як віжки, 

З тим пострибала, мов коник по трасі, 

Й гепнулась з нього в глибини матрасу.

Мама зайшла зі словами: «Вже досить!», 

Сіла до дівчинки плести їй косу.

Доня ж хитрує: «Мамусю, будь ласка, -

Скоса глядить, - розкажи мені казку…»


«Люба, історії ті, що я знала, 

Я вже не раз тобі всі розказала:

Всі білосніжки, принцеси, царівни…

Їхні казки ти вже чула все рівно…

Та й скільки можна читати по колу

Казку про діву, що пальця вколола

І сотню років проспала у ружах?..

Доню, сьогодні я втомлена дуже…»


«Мамо, мені вже і так нецікаві

Всі ці принцесячі примхи і пави.

Хочу почути – не смійся із доньки! –

Казку якусь про лиху амазонку! –

Дівчинка стисла на грудях подушку

І прошептала матусі на вушко:

«Казку про царство далекої днини –

Про амазонок у нас в Україні…»


Мама зітхнула знесилено й тяжко

І на плече, ніби мала там пряжку, 

Руку поклала… погладила плечі:

«Казка ця… знаєш… хитка, небезпечна…

Словом, це давній… бурхливий був гендер, 

Так прогримів, що лишився в легендах.

Тільки казки ті уваги не варті.

Спи. Тобі завтра у школу вставати».


Мама скріпила їй стрічкою косу:

«Якось пізніше, як станеш доросла…»

Доня ж не визнала власну поразку –

Ще сподівалась послухати казку:

«Мам, а були вони справжні красуні?

Їздили верхи і дули у сурми?

Вабили хлопців відвертим убранством, 

Щоб заманити до себе у рабство?»


«Свят-свят! – здригнулася та неохоче, -

Нащо згадала таке проти ночі?!

Це мужовбивці, жорстокі потвори, 

Скільки пролили гарячої крові!

Дике жіноцтво, розбещена зграя!

Я про них жодної казки не знаю!»

«Мам, це ж не казка, а справжня билиця».

«Ну їх! Бо ще серед ночі присниться!»


Мама потерла утомлено лоба

І проковтнула оскомину-злобу.

Встала… А доня вчепилась в спідницю:

«Мамо, а правда, вони – кобилиці?»

«Всякі були і бувало в них всяко.

Були такі, що ставали під стяги, 

Степом літали, палали війною, 

Волю жіночу несли за собою.


Часто було, що доводилось жінці

Чад боронити й себе від чужинців, 

Взяти меча, бо замало молитви, 

Щоби дітей від біди заслонити…

Інші жадали кривавої помсти, 

Бо від мужів натерпілися вдосталь.

Кого не вбили – тримали у рабстві:

І на розплід, і задля господарства…


Різне траплялося з нашим народом, 

Владу й жіноцтво тримало… А згодом

Все перемелють історії жорна

І войовниць пересвятять у жони.

Пам’ять віків піддалася тесалу, 

Що не забули – то переписали.

Надто боятись жінок довелося…

Їх – амазонок – бояться і досі!


…далі буде…

Київ 2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Поема, Для дорослих, Про минуле, Про дівчину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Валькірія / Поема | Антоніна Спірідончева 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Око пророче / Екологічний вірш | Антоніна Спірідончева». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Спірідончева.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.04.2017 10:34  Артюх Леся Вікторівна => © 

Цікаво...А є продовження? 

 15.03.2017 16:22  Олена Вишневська => © 

Чудовий початок! 

 15.03.2017 10:37  Тетяна Ільніцька => © 

Трішки фоточок із Твого виступу)))



 15.03.2017 10:34  Тетяна Ільніцька => © 

Наші діти мають нас перевершити))) В усьому))))
Дякую, що завітала і прочитала уривок із поеми)))) 

 14.03.2017 02:55  Серго Сокольник => © 

Ні. Амазонок ціную не дуже.
Сила жіноча- жіночність. Не мужність. 

Публікації автора Антоніна Спірідончева

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо