23.03.2017 12:41
для всіх
285
    
  6 | 7  
 © Олена Вишневська

Відбитки ліній

Відбитки ліній
"…І стукає в груди серце, неначе об землю м’яч,
і де б я тебе не стрінув – я буду тобі чужим."
/Олексій Бик/

Скотилося з неба сонце, 

І день повернув навспак, 

Неначе ніхто ніколи

Не бачив його сліди.

В тенетах кривих ілюзій

Зник безвісти мій літак

Між тисяч йому подібних, 

/Де кожен із них – не ти…/


Чи зможеш мені простити?

Я – позаторішній лист

/Розхристаний і пожухлий/

В одній із чужих книжок, 

Хоч темні відбитки літер

На тілі моїм сплелись

Тавром перехресних ліній

Твоїх і моїх стежок.


Нікому ніхто не винен

Ні викрадених зірок, 

Ні погляду прямо в душу:

У всього свій горизонт.

Із кола тривог до тебе

Ступаю /рішуче/ крок –

І котиться в руки сонце, 

І серце іде на фронт.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.03.2017 21:50  Душа => © 

Гарная лірика!!! Добра Вам і натхнення!!!

 24.03.2017 21:18  Брама => © 

Чудовий вірш. Зредактуйте - на «навспак», скоріше «навзнак». Чи помиляюся? Може, це якийсь неологізм?.
Як би там не було, Ви молодець. Дякую.

 24.03.2017 17:25  Якобчук Павло => © 

Тендітно, трепетно, рішуче. Шикарно. +

 24.03.2017 09:37  Тетяна Белімова => © 

Складний розмір для виконання Ти обрала, Оленочко, і наповнила його справжнім любовним хмелем))) Такий дозріває у двох серцях під сонцем...

 23.03.2017 22:04  Панін Олександр Мико... => © 

І сонце в руках палає,
І спалюю вічно себе,
Ніколи не стану золою.
Щоб з неї повстати знов...
У заздрощах птиця Фенікс
Мелодії блиск несе,
Палаю, згоріти не можу.
палаю і п`ю Любов!

 23.03.2017 16:17  Ганна Коназюк => © 

Оленко!!! Просто шикарно!!! Така трепетна поезія...
"Я - позаторішній лист..." - якось так вразило... гарна знахідка.))