28.03.2017 10:42
для всіх
118
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Старість

Ми м`ясного не їмо, 

На таксі не їздим, 

Воду відрами п`ємо, 

Щоб не хтілось їсти.


Не купуємо штанів, 

Ні взуття, ні сарі, 

Носим те, що хто зумів

Зберегти на старість.


Рідним дітям не до нас, 

В них мала зарплата, 

Жінка, діти, школа, клас

І квартирна плата.


Добре, що вони у нас

В місяць раз питають:

-Як здоров`ячко у вас?

Й довго жить бажають.


І державі не до нас, 

Ми тягар для неї, 

Тож і нищить, як той клас

Сталін для ідеї.


Збудували старики

Все, що око бачить, 

А тепер ми жебраки, 

Не потрібні значить.


Кажуть, що ми зажились, 

Нас багацько стало, 

Боже милий, подивись-

Хто й чиє їсть сало.


Ми бажаєм одного`

Українській владі

Дочекатися свого

На судовій лаві.



м. Київ, 15.10.02.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2017 08:47  Тетяна Чорновіл => © 

Владу лаяти не завадить ніколи!
А з дітьми зв"яжіться скайпом. На віддалі рідніші будете.Усе добре, нащо Вам те таксі і нові штани??? :)))))))
А вірш чудовий! Натхнення Вам і надалі!

 29.03.2017 04:02  Серго Сокольник => © 

Та жах, Георгію... Жах.