Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.04.2017 12:27Бувальщина
Про минуле  Про людину  Про добро  Про дівчину  
Добре серце
81000
Без обмежень
© Надія

Добре серце

Надія
Опубліковано 11.04.2017 / 41127

На світлому передвечірньому небі, прямо над обрієм, загорілась

яскрава зірка – Венера. Про неї Настя знала від свого батька,

який дуже захоплювався астрономією.



На вокзалі було зовсім порожньо. Дуже швидко починало сутеніти. І треба ж було тому злощасному автобусу вийти з ладу.

Бігла до вокзалу щосили, та все одно не встигла. Побачила тільки «хвіст» потягу.



Настя останній рік навчалася в Чугуївській районній дитячій художній школі імені І. Ю. Рєпіна. Додому їздила потягом. Якщо дозволяла погода, ходила пішки (а це 7-8 км). Іноді вона йшла до річки і просила знайомих хлопців переправити її на другу сторону. Можна було б піти до залізничного мосту і попросити у вартового дозволу перебігти через міст. Але ні на один з цих варіантів сьогодні наважитись не змогла, бо починало дуже швидко темніти.



Дівчина розгублено стояла на пероні, не знаючи, що робити. На станції – нікого, за вийнятком чергового, та й той зник у приміщенні. З буфету вийшов якийсь чолов’яга, явно напідпитку. Стало моторошно.



У житлових будинках, розміщених по схилу позаду вокзалу, один за одним засвітилися вікна. Темрява дуже швидко огортала все навколо. Високо в небі вималювався ріжок молодого місяця. Вже погано було видно предмети – вони перетворилися на темні силуети. На привокзальній площі увімкнули ліхтарі. Стало трохи веселіше. Але все одно, тіло її було, наче згорнута пружина, готове до будь-якої небезпеки.



Від несподіваних звуків вона здригалася і полохливо озиралася навколо.

Загорівся зелений вогник, який був сигналом для машиністів, що шлях відкритий. Дійсно, хвилин через пятнадцять до станції підійшов якийсь потяг. Настя зрозуміла, що це потяг далекого прямування. На вагонах висіли таблички «Харків-Іркутськ». В голові блискавкою промайнула думка, та вона тут же відкинула її, як безглуздість. Такі потяги на її станції не зупинялися. То ж нічого було й думати, щоб доїхати ним додому.



Та все ж внутрішній голос їй підказав:

- Іди! Спитай! А може!

І вона підбігла до найближчого вагону, запитала у провідників, чи не змогли б вони перевезти її через міст. Вони поцікавилися, що з нею трапилося. Почувши все, порадили звернутися до машиніста потягу.




- Тільки швиденько біжи, а то через три хвилини ми від’їжджаємо.

Притиснувши сумку до грудей, вона чимдуж побігла до «голови» потягу. З вікна визирнуло симпатичне обличчя юнака, мабуть, помічника машиніста. Вона, важко дихаючи, пояснила, що їй треба.



Відчинилися двері, в яких з’явився машиніст, роками, як її батько. Він уважно вислухав та й каже:



- Загалом ми не маємо права цього робити. Та куди тебе діти. Не ночувати ж тобі на вокзалі. Батьки хвилюються. Треба виручати. Он яка ніч уже надворі. Біжи до провідниць, нехай посадять тебе у вагон. Коли під’їдемо, я загальмую потяг і на хвильку зупиню. А ти швиденько вистрибуй. Зрозуміла?



Ой, ле-ле! Безмежно щаслива, стрілою полетіла вона до провідниць, які, до речі, хвилювалися за дівчину:

- Ну що, взяв?

- Взяв! Взяв!

Вона швиденько піднялася сходами в тамбур, не вірячи своїй удачі.



Засвистів свисток, стукнулися один об одного буфери, потяг сердито засопів і поволі рушив з місця.

Насті здавалося, що це казка зі щасливим кінцем. Серце ладне було вискочити з грудей, душа її співала! Кому сказати – не повірять. Скажуть, що так не буває!



Ось і міст, а за ним – рукою подати – її селище. Вона вже бачила освітлену електричним світлом рідну вулицю.

Потяг загальмував і зупинився. Настя з радістю зіскочила зі сходинок, не вірячи, що вона вдома.

- Дякую! Дякую Вам! – бігла вона за потягом і кричала машиністу слова подяки. Було видно силует чоловіка, який махав їй у відповідь рукою.




На все життя вона запам’ятала обличчя цієї доброї, зовсім чужої для неї людини, яка прийшла їй на допомогу в скрутний для неї час. Машиніст порушив правила? Так! Але інакше зробити він просто не зміг, бо у нього було добре серце.


18. 08. 2014 рік

Фото з інтернету

Смт Шевченкове 18. 08. 2014 рік
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.04.2017 Поезії / Вірш
Верба
15.04.2017 Поезії / Вірш
В`ється вулиця рідненька
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.08.2017 © Ольга Моцебекер / Мініатюра
У кожному рядочку життя
22.08.2017 © Арсеній Троян / Бувальщина
Зняли в консерваторію
22.08.2017 © Маріанна / Мініатюра
Перо
21.08.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Новела
Бурштинова кімната
21.08.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Вертикаль
Бувальщина Про дівчину
16.08.2017
Перша любов
11.04.2017
Добре серце
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.89 (МАКС. 5) Голосів: 9 (8+1+0+0+0)
Переглядів: 72  Коментарів: 10
Тематика: Проза, Бувальщина
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.04.2017 10:46  © ... для Юрій СЛАЩОВ 

Юро, дякую Вам за щирі привітання зі святом! Воістину Воскрес! Добра Вам, щастя, душевного спокою та Миру! 

 16.04.2017 06:19  Юрій СЛАЩОВ для © ... 

 

Зі світлим святом перемоги добра над злом кожного! Христос Воскрес! Хай будуть щасливими рід Ваш і дім. А з Вами – і вся Україна. 

 14.04.2017 16:51  © ... для Липа Ольга - Душа Українки 

Олю, і я Вам дякую за увагу до моїх творів. Добра Вам, щастя, Миру, успіхів у творчості і наснаги! 

 14.04.2017 14:25  Липа Ольга - Душа Ук... для © ... 

Читаю вдруге ... і як раніше тепло на серці! Дякую! Добра Вам, Надіє і Любові! 

 12.04.2017 11:46  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно, за такий розгорнутий коментар. Приємно, що ми однодумці. Хоч і кажуть, що краса врятує світ, а мені здається, що світ врятує тільки добро. І Ви вірно зауважили, що ні національність, ні соціальний статус не є перешкодою для того, щоб творити добро. ***Бажаю добра Вам і щастя! 

***Я не знаю, як написати Вам приватно слова подяки. Дякую за все! 

 12.04.2017 08:45  Тетяна Ільніцька для © ... 

Прочитала з великим задоволенням. Такі промінчики добра творять невидиму матрицю нашого всесвіту, своєрідну систему координат, у якій кожному є місце. І не важливо, якою є національність чи соціальний статус, якщо перебуваєш у цій системі добра! 

 11.04.2017 22:03  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Чудове містечко!  У приміщенні залізничного вокзалу (в залі очікування) розміщена експозиція картин І. Ю. Рєпіна. Місто потопає в зелені. Я і досі не можу орієнтуватися в ньому, так все там змінилося Нещодавно я прийшла до старого будинку дитячої художньої школи. Доторкнулася рукою до стіни... Сумно стало... В приміщенні йдуть ремонтні роботи, всередині все переобладнано по-новому. 


***Дякую Вам, Олександре Миколайовичу, за коментар. Приємно. Щасти! 

 11.04.2017 18:42  Панін Олександр Мико... для © ... 

Дуже добре, душевно.

У Чугуєві жив свого часу десь півроку.

Ніби повернувся на хвильку у ті краї.

 11.04.2017 17:54  © ... для Борис Костинський 

Дякую тобі, Борю, за мудрий коментар. Згодна, мерзотників багато, але добрих людей значно більше. Це моя така думка. 

***Хай щастить! 

 11.04.2017 12:54  Борис Костинський для © ... 

Це чудове оповіданнячко, Надя! Дуже добре, що світ - не без щирих та добрих людей! Але, не зважаючи на те, треба чітко пам`ятати, що і мерзоти навкруги нас - до чорта...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +40
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +49
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +73
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +33
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.08.2014 © Тетяна Ільніцька
02.02.2012 © Т.Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
04.01.2017 © Педченко Олена
22.08.2017 © Арсеній Троян
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди