21.06.2017 19:40
Без обмежень
51 views
Rating 5 | 4 users
 © Липа Ольга - Душа Українки

Сирія. Нарис. Знайомство з м. Хомсом

продовження...



Історико-біографічний нарис (біографічна частина)




За існуючим правилом, офіцери приїжджали на місце служби раніше своїх сімей. Тому в Дамаск ми з мамою прилетіли удвох. На ній була червона кофта з крепдешиновій тканини, яку вінчав краватка-бант, вельми актуальний в кінці 80-х. А мене прикрашала зачіска традиційного стилю украинких юнаків, чому-то тато вирішив, що вона мені теж буде до лиця (благо, до цього часу, волосся в значній мірі відросли, але фотографія на закордонному паспорті, не дозволяє про це забути). Він і виступив у ролі перукаря, поки мама їздила за покупаками, ще в Бєлгороді, підготувавши їй тим самим, щокирующий сюрприз. Незабаром, ми прибули з Дамаска в Хомс на постаянное місце проживання.


Спочатку нас поселили в "Хабуру", так називалися квартири для службового користування (і відпочинку), неодружених військових, куди в перший час селили і сімейних, а потім надавали окреме житло, яке являло собою висококомфортабельні п`яти або чотирикімнатні квартири, які не йдуть ні в яке порівняння з нашими блідими "хрущовками", або того гірше "малосімейками". Хабура состаяла з коридору, кухні, їдальні, ванної, туалету, кількох кімнат, а також залу з кінотеатром. В сусідстві з нами, так само проживав військовий перекладач Эльшан (спрямований в Сирію з Баку), тут ми познайомилися з Мухильдином, арабом, призваним на строкову службу (дворічну) у Сирійською армію, що залишив глибокий слід у наших серцях, добрий, благородний слід довіри і вічної дружби. У житті бувають різні етапи і моменти, іноді, пам`ять зраджує нас, але ми ніколи не забували. Пізніше ми деякий час проживали в місті Масьяф (мухафаза Хами), а коли повернулися в Хомс, він вже закінчив військову службу за призовом, і був власником апельсинової лавкі свіжовичавлених соків, дуже популярних в Сирії, продовжував бути вірним другом і, напевно, Ангелом-хранителем.




Хомс. 1988 -1991 роки ( на світлині - автор нарису Ольга Липа з подругою Мариною, я ліворуч, оздоблена білим бантом), автор фото Володимир Липа.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сирія. Нарис. "Кінематограф і черешневе варення" / Нарис | Липа Ольга - Душа Українки». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «"Оплот М-Х Святинь. Мечеть Омеядов" / Нарис | Липа Ольга - Душа Українки».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.06.2017 15:12  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую, пані Танечко)))



Мені дуже приємно, що Ви зі мною у всіх спогадах і подорожах!))


"...кто бы мог подумать, что такое техногенное понятие как "интернет" может стать полезным такой тонкой материи, как наши души...", - Борис Кригер.

 22.06.2017 15:02  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую, пані Танечко!!!)) Одного разу, коли я вчилася в старших класах, до мене прийшов однокласник, і, розглядаючи альбом з світлинами і сказав: "О, гарна ти була", я тоді так здивувалася його безцеремонності, чому була?))) 

 22.06.2017 07:11  Тетяна Ільніцька => © 

Чудові, незабутні спогади)) 

 22.06.2017 07:09  Тетяна Ільніцька => © 

Пані Олечко, насамперед хочу відзначити гарне фото! Дуже))) 

Публікації автора Липа Ольга - Душа Українки

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо