22.09.2017 07:56
Без обмежень
79 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

У вирій

Заплакана осінь сумує –

У вирій птахи відлетіли, 

Їх співу ніхто вже не чує, 

Ліси і гаї оніміли.


Питає – навіщо літати

В чужинський далекий той вирій, 

Не краще їм вдома співати

Пісні задушевні та щирі.


Я золотом листя покрию, 

Перлинами крапель прикрашу

А землю дощами умию, 

Чи знайдуть країну десь кращу.


А птаство чогось відлітає

У вирій тепленький і ситий, 

Додому весною вертає, 

Своїх пташенят народити.


Ту землю, де ти народився, 

Ніколи не зможеш забути, 

Хоча би ти десь і прижився, 

Та потяг Вітчизни все ж чути.

м. Київ 16.03.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ласка / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Слова / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.09.2017 05:29  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую землячко, дякую. 

 24.09.2017 17:15  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно. І за душу бере. Мудрі думки. 

 24.09.2017 16:15  © ... => Каранда Галина 

Дякую. 

 22.09.2017 08:12  Каранда Галина => © 

чудово!!! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо