24.09.2017 22:34
лише 18+
349
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Останній порив любові

Останній порив любові

Любов минула. Сірий смуток ліг

На віти снів, похилені безсило...

...ти прихились, до мене притули

Своє вологе і жадане тіло!..


Ми знову поєднаємо серця, 

Немов тоді, коли були щасливі, 

Із потаємних виймемо дверцят

Минулої закоханості диво, 


І згоримо, мов смолоскипи два, 

Чи сірники, що дівчинку зігріли

У Андерсена казці... Ожива-

ють відчуття, які ми відпустили


До Вирію, куди лелечий клин

Летить згорілим попелом минулих

Казкових снів!.. І знову я... Один...

І ти одна... Все. Скінчено. Забули.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.12.2017 14:55  Світлана => © 

Не можна довго залишатися самому,
Не можна їй лишатися самій.
Любов прийде! І в погляді німому
знов прочитаєш "Я - твоя, ти - мій..."

 18.10.2017 11:11  Наталія Старченко => © 

Красивий вірш... Хай відчуття оживають Назавжди

 28.09.2017 05:43  Георгій Грищенко => © 

Як завжди ЧУДОВО!