Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.10.2017 05:20Нарис
Про минуле  Про людину  Про козаків  Про мову  
Рейтинг: 5 | 3 гол.
З дозволу батьків
© Іван Петришин

Російські діти та хохли з хвостиками

Як виховують нелюбов

Політична Педагогіка

про мову російську та "хохляцьку"
власне оповідання-бувальщина
Іван Петришин
Опубліковано 14.10.2017 / 43782

Як виховують нелюбов


Гарні діти, допитливі, милі, усім цікавляться, все хочуть знати, люблять розповідати, що вони знають, що уміють.

Правда, вони-росіяни. Але вони- діти, як усі діти світу вони люблять батьків, іграшки, люблять гратися і уявляти, як ті цяцьки себе б поводили, якби вони були живими.

Почуло дівча, що хтось розмовляє іншою мовою, і вирішило похвалитися, що воно теж знає іншу мову. Питаю, яку. Каже: хохляцьку. Кажу: та ж такої мови нема. Є російська, українська. Встрягає хлопчина: ні є. Вони усі ще й такі косички носять. Всюди вистружено, а посередині- косичка. Це- хохли. Кажу щераз: нема такої мови. Є українська. Каже дівча: як-то нема? Мені сам тато казав, що є хохли і вони говорять по-хохляцьки. Мене, наче б окропом хтось облив. Кажу: "хохли- це не гарне слово. воно не подобається українцям. Це їх ображає. От ти-росіянка, то й- росіянка. Ніхто тебе іншими словами не ображає. А, сам думаю: "Боже, скільки тих образ наслухався! І- від своїх, і- від чужих. То усі, при совєтах, хотіли, щоб я був росіянином, а, оскільки, я ним не був, то й кар`єра була на 50%. Знайомі українці визначилися, що я- ніхто. А, дехто, із знайомих, спромігся і на - "бидляка", і - на (так смачно, по-російськи) "ублюдка"...

А, тут милі діти. Отак: сказав тато, що є хохли, говорять по-хохляцьки і носять "хохолки", то так воно і є! Ось, де нелюбов! Ось звідки корені ненависті беруться.


Кажу дівчинці: "Я - сам українець. Розмовляю з тобою по-російськи, але ніколи нічого поганого про тебе ніколи не казав..."

Промовчала. Побігла далі гратися.

А, потім, мені згадалося ше дві ситуації. Одна, коли розмовляла по-російськи з підлітком, що теж не був росіянином. Якось, заговорила про нього, махнула ручкою: "та він - не росіянин!" . Так, начебто, це- великий недолік бути "неросіянином".

А, пізніше- розмовляла зі мною про те- про се, та й подивилася мені в очі, примруживши свої оченята: "а, ти- хоч сам-то росіянин?" Кажу: "ні. я розмовляю по-російськи й іншими мовами, але я - не росіянин". Зaмовкла, принишкла, і, недовірливо, майже образливо, пішла собі.

А діти- гарні.


Іван Петришин


власне оповідання-бувальщина

CША 13.10.2017
___________
власне оповідання-бувальщина
15.10.2017 Поезії / Релігійний вірш
реліґійні пісні (Світові молитви) / Душа моя- в ласці | Іван Петришин
Попередня публікація: 12.10.2017 Поезії / Переспів
В`єтнамська Поезія: Лі Ван Хань (Поезія світу, азія, в`єтнам.) / Переспів | Іван Петришин
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
13.08.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Серпень-Крадій
13.06.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону (Частина друга. Машина)
13.06.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
06.06.2018 © Лука / Роман
Зірка Йуди
28.05.2018 © Саня Малаш / Оповідання
За кілька дюймів від прірви
Нарис Про мову
14.10.2017
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
16.08.2014 © Ольга Шнуренко
Промінь сонця у мові
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 78  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.12.2017 02:59  Саня Малаш => © 

Скільки ще вчитися тій дитині та її ровесникам... Але мені здається, що саме з них, теперішніх дітей, і почнеться повага до ближнього. 

 15.10.2017 09:16  Каранда Галина => © 

і мені НЕ спадало. А от в свій бік я багато цікавого чула (не від росіян, а від своїх, рідних українців, "культурних", до речі...). І про свою провінційність, і про "пролетарське" походження, і про зовнішність,.. Бо якщо я не поділяю чиїхось поглядів чи не розділяю інтересів, - то я дійсно "нижча" в їхніх очах. Тут важливо не почати "підтягуватися" в їхніх очах)))

Саме тому я переконана, що це таки людське, а не національне. Але цим вдало користуються політики. Гітлеру, наприклад, вдалося майже цілий народ ...

 15.10.2017 00:17  © ... 

проблема- у сім`ях, а з них складається їхня держава.
початок неприязні почався з боку росіян, з їх рабовласницького ставлення до інших націй.
кажете- людське? та мені ніколи навіть не спадало на думку щось подібного говорити про росіян. я з ними жив поряд, вчився, працював. у мене не було бажання забрати собі їхню землю, чи казати, що вони нижчі за розвитком, бо не знають української мови, чи не довіряти їм з цього приводу. чи обзивати їх... людська особа, що неповажає іншу, не є людиною, віруючий, що принужує іншого- не є віруючим.

 14.10.2017 06:51  Каранда Галина => © 

викривлений російський псевдопатріотизм...
при якому акцент не стільки на власні реальні досягнення, скільки на чужі недоліки, часом придумані... типу "ну, тупые!"... "всі погані, тільки ми хороші, тому нас всі й не люблять, бо вони нам усі заздрять". Це взагалі не національне, це швидше людське: таких людей повно і в нас... Проблема росіян в тому, що ця риса підтримується і культивується на державному рівні. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Рішення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.03.2012 © Піщук Катерина
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди