Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
22.10.2017 12:24Новела
 
20000
Без обмежень
© Августина Острів

Страхувальник життя

Августина Острів
Опубліковано 22.10.2017 / 43843

Трохим Сидорович перебував у глибокій депресії. Третій день поспіль його не полишало почуття невизначеної пустки, холоду й повної безнадійності людського існування. Не те щоби Трохим Сидорович був якийсь там обмежений, невчений йолоп. Ні. Трохим Сидорович був далеко не йолоп. Проте усвідомлення своєї неповторності не викликало у шістдесятирічного чоловіка жодного задоволення. "Можливо, у всьому винна погода?" – зажурено розмірковував він, звернувши погляд на вікно, за яким було видно лише чорні тяжкі хмари, що вже довго нависали над містом, неспроможні ані розродитися дощем, ані втекти й дати місце сонцю… І саме цієї миті пролунав вибух такої потужності, що аж шибки задеренчали. Сильний вітер нахилив високі тополі, блискавка роздерла чорне небо (хоча, треба зауважити, була тільки третя година дня) – і линув дощ!.. 

Але навіть це "шоу" не викликало у Трохима Сидоровича майже ніяких відповідних емоцій. Можливо, на цьому історія наша і скінчилась би з трансцендентною присутністю пустки. Однак… Тільки-но вщух перший грім – у двері здепресованого чоловіка хтось постукав. Так наполегливо, чітко, наче чекіст НКВС. Саме цей стук занепокоїв господаря дому, який, схоплений невідомим поривом, підбіг і відчинив двері. На тлі чорної пітьми стояв юнак: миршавенький такий, розгублений, із червоною парасолькою в руках. Постать юнака – у сірому костюмчику, наскрізь просякнута водою, з блідим обличчям і бездомними переляканими очима – нагадувала на тлі цього вселенського потопу "Упалого Люцифера" з картини Врубеля, а червона вивернута вітром назовні парасолька мала би служити образом його покалічених крил… 

– Здрасссстє, – голос "янгола" тремтів і зривався. Трохим Сидорович більше з милосердя, ніж від охоти відступив убік, даючи нещасному знак пройти в дім. Юнак шморгнув носом і зробив крок у теплий затишок оселі, залишаючи по собі великі калюжі води. 

– Ти хто? – прийшовши до тями, запитав чоловік. 

– Я? – не менш розгублено відрік нещасний. – Я агент. 

У Трохима Сидоровича аж очі на лоб полізли від почутого. 

– Я агент зі страхування. 

– Держстрах тобто? – полегшено спитав господар. 

– Ні! – з ноткою навіть якогось презирства відповів той. – Приватна фірма! Я зі столиці приїхав. А тут на тобі – такий дощ… 

Господар посадив нещасного за стіл, поставив чай, дістав якісь засохлі печивка та сів навпроти юнака, пильно вдивляючись тому в очі. 

– Ну то розказуй, – глузливо розпочав, – як це ти життя страхуєш? 

– Вам іще ж не виповнилося сімдесяти років? Уважаємий, вам дуже пощастило! – уже зміцнілим і впевненішим голосом забелькотів блідий агент, вмочаючи сухарики в гарячий чай. – Напевно, доля на вашому боці, – як оратор, далі повів хлопець промову. – Страхування свого життя додасть вам впевненості в розвитку; у страхуванні створюються значні резерви коштів, що стають джерелами зростання й покриття збитку в разі великих стихійних лих і аварій! 

Трохима Сидоровича за якийсь час цієї завченої балаканини вже почало на сон хилити. Зауваживши безплідність яскравих промов, юнак змовк і після якоїсь паузи промимрив майже безнадійним голосом: 

– А ще можна застрахувати певні частини тіла… 

Господар підвівся: 

– Це як? 

– Ну, життя, розумієте… Це ж тіло… – майже прошепотів агент. – От, наприклад, актор Бен Терпін застрахував очі. Хоч і мав косоокість. Але це було найважливіше у його бізнесі!.. Косоокість. А у вас очі так нічого собі. 

Господар погрозливо озирнув гостя своїми "нічого собі". Той натяк зрозумів і перемкнувся на вуса: 

– А Мерві Г’юїз, відомий гравець у покер, застрахував свої вуса! На чотириста тисяч доларів! Заведіть собі вуса – і станете найпопулярнішим у місті! 

Цього разу очі Трохима Сидоровича заблищали. 

– Та є умова: вусів у жодному разі збривати не можна аж до кінця життя. Інакше страховка анулюється. 

Чоловік знову насупився. Юнак почав нервувати, шукаючи ще щось напевно безпрограшне: 

– О! Ноги! Уважаємий, ноги! Це найулюбленіша та найпопулярніша частина тіла для страховки! 

Трохим Сидорович глипнув на свої ноги – коротенькі, але такі м’язисті. 

– Та пам’ятайте, – уже повчально вів далі агент, – що ціна ваших ніг буде залежати від їхньої якості. Ось, наприклад, відомій актрисі, яка мала чудові ніжки, оцінили їх по-різному. Уявляєте! Бо на одній був маленький шрам, який трактується як недолік. Ну-у-у. Ви ж пам’ятаєте, у ваші часи було таке поняття – "брак товару", "уцінка товару"… 

Господар підняв халяви штанів, і вони вже вдвох із безнадійним жалем розглядали стопроцентно "бракований" товар: шкіра була стара, великі сині жили випирали назовні. 

– О! – переможно загорланив юнак. – Зуби! Ваші зуби! 

– Яка самовпевненість… – іронічно відсік господар, із заздрістю заглядаючи в рот молодика, повний зубів. Юнак второпав і зніяковів. 

Запала довга тиша. За вікном уже рівномірно лунав шум дощу, вітер стих, нічого не гриміло, а юний агент і пристаркуватий господар сиділи один проти одного й ніби віддзеркалювали все тілесне життя на цій землі: молодість без "браку" – старість "уцінки" й навпаки. І це віддзеркалення привело обох до неймовірного відкриття: усе минуще. Безнадійно. Без страховки. 

За годину юнак і пристаркуватий господар, гарячково шукаючи відповіді, як застрахувати напевно своє тлінне життя, відкрили, що є душа! 

– Душа! Агенте! Можна ж застрахувати душу! Давай! 

Агент сумно зітхнув: 

– Наше агентство не працює з нетілесним матеріалом. Тут потрібна інша контора… 

Що ж за день! Бодай би його! Знову загриміло, але вже як відлуння, десь далеко, і пролунав стук у двері. Не дочекавшись відповіді господаря, двері розчахнулися. На порозі стояв місцевий батюшка – червонощокий, величний, із задоволеною усмішкою на все обличчя. 

– Христос воскрес! Кликали? 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.10.2017 Проза / Новела
Ацедія розуму
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
19.11.2017 © Ігор Рубцов / Мініатюра
Листи з минулого
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (2)
18.11.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
ПРИНЦИП ТРИГЕРА (1)
17.11.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (19.)
16.11.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Занурення
Новела
26.10.2017 © Олег Корнійчук
Системний аналіз (Частина 5)
22.10.2017
Страхувальник життя
05.10.2017 © Олег Корнійчук
Системний аналіз (Частина 4)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 36  Коментарів: 5
Тематика: Проза, новела,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.10.2017 13:36  © ... для Тетяна Ільніцька 

О! Дякую, пані Тетяно. Тішуся, що Вам сподобалося. Натхнення! 

 23.10.2017 13:34  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую, шановний пане Олександре 

 23.10.2017 08:23  Тетяна Ільніцька для © ... 

Пані Августино, класне пишете! Усе сподобалося.
А Ваша ава, напевно, найкреативніша з тих, які довелося бачити в неті))) 

 22.10.2017 16:30  Панін Олександр Мико... для © ... 

А як і не кликали - сам прийде!

Гарно написано. 

 22.10.2017 13:13  Каранда Галина для © ... 

) цікаво. вітаю тут. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +89
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +131
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +129
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +73
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди