Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.04.2011 22:16Лист
Для дорослих  Про дружбу  
11000
© Михайло Трайста

Лист, який змінив моє життя

Світлій памя’ті Степана Ткачука

«Подорожуючи між колискою
та гробом,
Я засіваю пройдені дороги
Моїх кроків слідами –
Свідки,
Які розкажуть
Прийдешнім поколінням
Все про мене
Та мою земну подорож»
(С. Ткачук)
Михайло Трайста
Опубліковано 26.04.2011 / 4389

Якби 24 липня 2005 року несподівано і передчасно він не покинув цей світ, то 13 січня цього року святкував би своє 75-річчя. 

Степан Ткачук для мене був і залишиться назавжди однією з найдорожчих людей, яких я зустрів коли-небудь. Він був моїм другим «рідним» батьком, старшим братом, опікуном, як сам признається в передмові до моєї збірки поезій «Симфонія шовкових трав»: «Я, мовляв, поета Михайла Трайсти – хрещений батько та залишився назавжди його вірним покровителем і побратимом по перу.»  

Степан Ткачук появився в моєму житті, «як грім з ясного неба», і докорінно змінив напрямок його течії. Він не просто направив мене на літературний шлях, а повів за руку, допоміг морально і матеріально. Степан Ткачук дав мені безцінний шанс стати українським письменником. І все це без того, щоб я просив в нього допомоги, без того, щоб він знав мене особисто, як про це писатиме пізніше: «Я нічого про нього не знав, хоч не раз ми зустрічались і мабуть, таки розмовляли про всяку всячину. Врешті-решт, Михайло Трайста вислав на адресу «Нашого голосу» свої поезії без жодного слова про себе. Я їх прочитав уважно, дещо посолив, поперчив, помедянив і дав їм зелене світло до друку. І віттоді поезії Михайла Трайсти друкуються на сторінках «Нашого голосу». 

Степан Ткачук, як я здогадуюсь і про що свідчить його лист, чув, що я на прохання Юрія Боти, весною 1999 року, записував людей до СУР-у. А щодо поезії, якщо по-справедливості, то їх Павло Романюк «лизнув своїм поетичним хвостом» (як про це догадався Микола Корсюк) і разом з кількома малюнками вислав до редакції «Нашого Голосу». Внаслідок цього 22 квітня 1999 року, я отримав від голови СУР-у Степана Ткачука листа, в якому він і хвалить, і дякує, і запрошує до Бухаресту: 

 

«Дорогий Михайле! 

 

Честь і хвала Тобі, що записав у наш союз понад сто осіб. Ти зробив велику справу! (...) Я прибуду на Мараморощину (і до Рони) у першій половині травня. Ти записуй далі наших людей у члени СУР-у. Я перед всіма вами розкажу все, що вам треба негайно знати. І «уп’ємо чарку сивухи, хоч я вже давно не займаюсь цим «таким інтелектуальним» спортом... З вами вип’ю! 

Повідомляю Тебе, що під друком являється нове число Нашого Голосу. Там маєш низку поезій. Не пишеш нічого, чи одержав уже надрукований Наш Голос, на сторінках якого появилися твої поезії та рисунки. Ми вислали на адресу школи, бібліотеки, а в майбутті висилатимемо й на твоє ім’я. 

Висилай нові поезії й нові рисунки. Може, й прозу... Висилай все на моє ім’я, щоб попадало до моїх рук.  

Що роблять наші живі класики, Небиляк і Романюк? Мабуть, вони більше чаркують, ніж на папері гадкують... Обидва – талановиті, але великі ленюхи... 

Якщо маєш можливість, прийди до Бухареста. Я тобі заплачу дорогу. Тільки повідоми день-два наперед, щоб я був у СУР-і. (...) 

Ти одружений? Маєш дітей? Де працюєш в школі? 

Ти подай мені свій домашній телефон, щоб я тобі дзвонив. Це тому, щоб ти не платив... 

Ще раз тобі дякую за любов твою до нашого союзу і до українства. Привітай від мене усіх членів, яких ти записав у наш союз, а коли я прийду до Рони, то я особисто їх привітаю й вислухаю їхні бажання, думки, поради, навіть і критичні зауваження. Ми мусимо слухати людей, бо інакше не буде ніякого спілкування. Нам треба свідомих та чесних українців і тому мусимо уважно й шляхетно поводитися з ними. 

Якщо пишеш поезії й румунською мовою, то, будь ласка, висилай їх. Я надрукую. 

У нас, в Бухаресті, поки що нічого нового. Все крутиться-вертиться по старому. Краще б сказати – каруселить... 

Бажаю від самої душі тобі, твоїй родині, усім членам СУР-у тільки щастя, добра і дубового здоров’я. 

Нак все добре і всього найкращого. 

З братерською любов’ю твій назавжди  

Степан Ткачук».  

 

З Ткачуком ми зустрілись і познакомились, трохи пізніше, в селі Бистрому, гостюючи в поета гумориста Дмитра Коренюка, а до Бухаресту я прийшов аж восени, звідки повернувся штатним кореспондентом публікацій СУР-у. Від того часу, і до дня коли мій покровитель відійшов у вічність, ми багато разів зустрічались, він запрошував мене до себе додому, чи в ресторан, коли бував на Мараморощині, любив мене мабуть через те, що я «весь час тесав жарти», як говорив про мене, телефонував мені чи не що вечора. Частенько сварив мене, бо правду кажучи, було за що! Але через кілька хвилин передзвонював і допитувався, як то мені вдалось зробити ту чи іншу дурницю, сміявся щиро, а на кінець нібито з похвалою вигукував: «Ну Михайле, ти козак!» 

Ось таким був і залишиться в моїй пам’яті мій «хрещений батько», покровитель і побратим по перу – Степан Ткачук, який писав сам про себе: «Протягом свого буремного життя я пережив усяке та неоднаке, піднімався на найвищі вершини і вільно падав у найглибші прірви, був велетнем і карликом, кимось і ніким, але повсякчас був і залишусь до скону поетом. Яким поетом – про це скажуть часи і людська пам’ять, бо вони мурують творцям пам’ятники, чи кидають їх на поталу забуття...» 

Я впевнений, що час і людська пам’ять збудують Степанові Ткачуку пам’ятник, як і всім іншім справжнім творцям, всіх часів. А Степан Ткачук був одним з них! 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.04.2011 Проза / Оповідання
РАЗ КУМИ, ТО НЕ ГОДИТЬСЯ!..
09.01.2012 Поезії / Вірш
Я – птах, що лине крізь нічию пору
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Лист Про дружбу
22.05.2013 © Музичка Ольга-Леля
Лист для невідомого читача
26.04.2011
Лист, який змінив моє життя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (1+1+0+0+0)
Переглядів: 662  Коментарів: 2
Тематика: Лист, дружба, присвята, Степан Ткачук
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.04.2011 10:41  Тетяна Чорновіл для © ... 

Деякі люди - як чарівні смолоскипи. Вже й перегорить, а своїм вогнем зігріває серця. (якось високопарно прозвучало, але по іншому не скажеш)

 27.04.2011 00:10  Наталка Янушевич для © ... 

Як добре, що у вас була така людина.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди