15.11.2017 22:09
Без обмежень
72 views
Rating 0 | 0 users
 © Наталия Яценко-Мельник

Я ухожу

.............................

Я ухожу. Я закрываю двери…

Гашу перстом фитиль своей свечи.

Кто знает смерть страшней, чем гибель веры?

Я ухожу. Молчал…Молчишь…Молчи…


Кто знает смерть страшнее, чем надежды?

Над ней кружатся стаи воронья…

Что наша жизнь? — лишь краткий прочерк между

рождением и старостью… И я, 


я ухожу, крича в пустые стены, 

Остатки нервов порванных круша…

Не то болит, что я уйду в забвенье, 

А то, что ты не знаешь, что ушла…


Что все круги чистилища прошла

И стала тенью, тенью, тенью, тенью…

здесь 15.11.2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мне на сердце накинула осень вуаль безысходности / Драматические стихи | Наталия Яценко-Мельник». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталия Яценко-Мельник.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.12.2017 02:42  Серго Сокольник => © 

О да... 

 04.12.2017 22:42  © ... => Серго Сокольник 

Пришло, Серго. Поэтому и пишу( 

 18.11.2017 04:58  Серго Сокольник => © 

И все ж печали время не пришло... 

Публікації автора Наталия Яценко-Мельник

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо