02.12.2017 15:45
Без обмежень
106 views
Rating 5 | 3 users
 © Суворий

Зірки Егера

Ґеза Ґардоні

відгук до роману Ґеза Ґардоні "Зірки Егера"

Багато країн світу, переживаючи свою тисячолітню історію, стикалися з одними й тими ж характерними викликами: жадібні до їх території сусіди та внутрішній розбрат. Візьмемо до прикладу нашого найлижчого західного сусіда Угорщину, яка територіально була затиснена між агресивною Австрією, що трансформувалась з часом в Австро-Угорську імперію, та Туреччиною (Османська імперія). Доводилось або боротися з агресорами або, приєднавшись до одного з них, чавити разом третього. Вибір невеликий.

На початку 15 століття Угорщина являла собою сукупність феодальних міст-держав (фортець), яка піддавалась набігам сусідів. В 1526 році за наслідками поразки при Могачі Угорське королівство розпочало свій розпад поступившись частиною території Османській імперії, а частиною - австрійській династії Габсбургів. Ще одна частина трансформувлась в Східно-Угорське королівство під керівництвом Яноша Запої, яка й уособлювала феодальну Угорщину. Втім добрі сусіди не дозволяли розслаблятись. В 1541 році відразу після смерті Яноша Запої розпочалась осада Буди (сучасний Будапешт) австрійською армією з метою анексії ще частини територій. Не маючи іншого виходу міщани скористались добрими стосунками покійного короля з турками і запросили допомоги. Ті на чолі з самим султаном Сулейманом, чоловіком Роксолани, з радістю відгукнулись: австрійців було відбито, Буду взято і відразу анексовано. Дружба дружбою, а державні інтереси вище всього. Малого сина Яноша Запої разом з королевою-матір`ю було відправлено у вигнання.

Це вилилось в наступний етап експансії османського війська, яке поступово крок за кроком поглинало угорські міста-фортеці і в 1552 році наблизилось до міста Егер. Стотисячна турецька армада зіткнулась з запеклим опором 2000 угорців на чолі з Іштваном Добо, який разом з побратимами прийняв рішення дати відсіч ворогу і будь-що втримати стіни фортеці.

Геза Гордоні (1863 - 1922) довгий час жив поруч з Егерською фортецею. Безпосередній контакт і копирсання в історичних докуметах дало свої плоди. Роман "Зірки Егера" (1899) досить натуралістичний в деталях, діючих особах та подіях. Усе це зібрано довкола сюжетної лінії, що прослідковує життя центральних персонажів: Гергея Борнемісси і Еви (його дружини) від дитинства до 30 днів героїчного опору величезній кочовій армії мусульман-завойовників зі Сходу. Висвітлено релігійний підтекст війни: воїни шалено б`ються та помирають возвеличуючи Аллаха або з ім`ям Ісуса на вустах. Особливо порадував опис звичаїв та структури турецького війська, яке вело безпрестанні набіги в усі сторони світу, не забуваючи й про українські землі. Пограбування, вбивства, полон невільників, натуралізація малолітніх, послідуюче залучення їх до ісламу та війська, яке, зрештою, формувало міць османів.

Роман нагадує за стилем написання і сюжетними метаморфозами "Чингісхан" та "Батий" В. Яна. Особливого динамізму досягає в другій половині. Технології боротьби передано досконало, навіть там, де автор злегка перегинає палицю, розміючи, що пише художній твір, а не інструкцію по шаленій обороні чи штурму фортифікацій.

Читаючи, мав проблеми з угорськими іменами. Коль і Вась немає, імена незвичні: Балінт, Дьєрдь, Надь, Макчеі, Золтаі. Нагадали толкієнівських персонажів, в яких теж свого часу плутася.

Екранізація 1969 року має все ті ж недоліки, що й будь-яка інша, де намагаються "впихнути" в кількагодинний хронометраж доволі товсту книжку. Після прочитання дивитись варто хіба заради сцен з гарматами та баталій наприкінці фільму. Замок, до речі, не справжній. Тому реальні масштаби з картинки зрозуміти не вийде.

"Зірки Егера" рекомендовано усім, хто цікавиться історичними романами з доволі нескладною сентиментальною художньою сюжетною лінією. Школярам точно має бути до вподоби, хоча хто цих "міленіалів" зараз розуміє.

В історії багатьох народів є сторінки, коли так мало людей давали тривалий бій чималому ворогу. В СРСР гордились захисниками Брестської фортеці, українці будуть завжди пам`ятати кібогів донецького аеропорту, а угорці досі згадують Егер. Цей дивний випадок в історії, коли так мало людей змогли зупинити так багато. Подібного вдалося досягти в 1940 році кільком тисячам льотчиків, які відбили високотехнологічну німецьку навалу на острів Британія, змінивши хід війни та історії.

В мережі легко відшукати напрочуд гарний український переклад ще радянських часів.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Книга

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Книга про ядерну війну: На останньому березі (Невіл Шют) | Суворий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Книга про Голодомор: Красный апокалипсис (Дмитро Гойченко) | Суворий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Суворий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2017 19:44  Люлька Ніна => © 

Страшна історія. Війна - це найжахливіші діяння, які закінчуються смертю десятків мільйонів людей. 

Публікації автора Суворий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо