09.12.2017 18:25
Без обмежень
62 views
Rating 5 | 1 users
 © Люлька Ніна

Злочинна любов

Село. Поділля. До війни.

Жили й робили, як воли.

Поля - безмежні чорноземи, 

У кожного свої проблеми.


Молодий хлопець з армії прийшов:

Приїхав в відпуск і любов знайшов.

Галина - писана красуня, 

Любили татко і мамуня.


Очі - озерця, личенько біленьке, 

Брови - шнурочки, щічки рум`яненькі.

Струнка берізонька й гнучка, 

До пояса руса коса.


На фермі коровИ доїла, 

Та спритна до любого діла.

Хазяйка в домі й на городі, 

Радіють дівчині, та й годі.


Петро - а так цей хлопець звався, 

В дівчину страсно закохався.

Він старший був, і не чекав.

Галину враз за жінку взяв.


Везе він молоду дружину, 

Через Москву, в свою частину.

І Галі все Петро купляє, 

В найкращі речі зодягає.


І шубу, й шапку, й чобіточки, 

Дорогі плаття, і платочки.

Галина щиро так радіє, 

А у Петра серденько мліє.


Приїхали в частину вранці, 

А в вечері пішли на танці.

Галину любо споглядають, 

На кожний танець запрошають.


І офіцери, і солдати, 

Всі хочуть з нею танцювати.

Петро від ревнощів не чувся, 

З дружиною у дім вернувся.


"Все! Більш не підеш - бо моя!

І лиш моя, і більше ні чия!"

Живуть, вагітніє Галина, 

Петро сказився: " Не моя дитина!"


"Аборт роби!" - він вимагає, 

І Галочка дитя втрачає.

З журби вона Петра лишає, 

Й додому в сльОзах від`їжджає.


У Львів частина дислокує, 

Петро за жінкою сумує.

І по дорозі повертає, 

В дружини прощення прохає.


І помирились. Слава Богу!

Пішов на фронт, в тяжку дорогу.

Страшна війна і смерть шугає, 

Та Петра куля обминає.


Вже офіцер, на фронті він воює, 

Й зрадив Галині, другую любує:

Сестра медична, з Ленінграда, 

Дочці Петровій щиро рада.


Війна скінчилась, він додому повертає, 

Дочку й коханку залишає.

Зверх срочну службу продовжає, 

Й Галину свою забирає.


Минули роки, так і жили, 

Дітей вже своїх не родили.

Просила, щоб дочку приймив, 

До них у гості запросив.


Галина так Петра благає, 

Дочку свою признать прохає.

"Категорично кажу: Ні!

Навіщо здалася мені?


Одну тебе, одну я маю, 

Більше нікого не бажаю!"

І твердо це Петро сказав, 

Й своєї дочки не признав.


Постарілись. Петра хвороба знемагає, 

Рак з середини роз`їдає, 

Вже мало залишилось жити, 

Не хоче Галю він лишити.


Задумав злочин він здійснити, 

І свою жінку отруїти.

Він це зробив, і все це сталось.

"Щоби нікому не дісталась".


У муках мучилось, вмирала, 

Від болю смертного аж губи покусала.

Й води не дав. Все навкруги порвала.

В страшній агонії життя своє кінчала.


ЇЇ "Майорша", - люди називали, 

Любили всі і щиро поважали.

І вічна пам`ять цій прекрасній жінці, 

І рай Господній, бо вже сліз по вінця.


Злочинная любов гріхом ся увінчалась, 

Й Петро помер - кістлява наздогнала.

За гріх смертельний слід відповідати:

На суд Господній, перед Богом стати.

с.Нижні Станівці, Буковина 09.12,2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про хлопця, Про любов, Про життя і смерть, Про дівчину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Свято Миколая Чудотворця / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Бувальщина / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.12.2017 02:25  Серго Сокольник => © 

Да-с... Історія таки сумна-с... 

 14.12.2017 16:08  © ... => Тетяна Чорновіл 

Вдячна за високу оцінку, за добрі побажання. Хотілось би, щоб мої твори допомогали людям у важкі хвилини , щоб були пересторогою не робити помилок, за які б прийшлось шкодувати і мучитись на протязі життя. Ваші відгуку для мене завжди цінні. 

 14.12.2017 14:18  Тетяна Чорновіл => © 

Аж мороз по шкірі. Вам удаються такі бувальщини, як пересторога від необдуманих дій. Можливо, декому варто замислитися. Успіхів Вам у творчості і надалі. 

 09.12.2017 19:49  Панін Олександр Мико... => © 

Варто молитись і благати прощення для усіх.

Щасти Вам! 

 09.12.2017 19:46  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Це реальність з історії моєї родини. 

 09.12.2017 19:39  Панін Олександр Мико... => © 

Вірш сильний, але зміст - дуже трагічний. 

 09.12.2017 19:20  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Влучно і справедливо до мого твору і коментаря. 

 09.12.2017 18:58  Панін Олександр Мико... => © 

Жахіття! І це в мене "безнадія!?"

А по суті -
ГОСПОДЬ,
він дійсно
Усе розсудить 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо