17.12.2017 02:42
Без обмежень
53 views
Rating 5 | 2 users
 © Олена Коленченко

У сяйві оксамиту

Як сходить ніч у сяйві оксамиту

Поміж розбурханих від ніжності думок, 

Я поринаю в загадковий простір літер, 

Роблю назустріч Всесвіту свій крок.


Занурююсь у таїнство сповіщень, 

Щоб огорнути білосніжними крильми

Буремні сни, лікуючі від тріщин, 

Від тих, що заподіяні людьми.


Як сходить місяць у рожевих хмарах, 

У величі й безмежжі серед гір, 

Співає сон у тисячних октавах -

Назустріч йде омріяний Офір.




Офір - біблійна країна, яка славилася золотом....

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш, Про людину, Про мої мрії

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Любові не зміліє джерело / Ліричний вірш | Олена Коленченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Одного дерева коріння / Патріотичний вірш | Олена Коленченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олена Коленченко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.12.2017 02:31  Серго Сокольник => © 

То світлого сну) І- зі Святом... 

 18.12.2017 10:20  Тетяна Ільніцька => © 

Світи, які ховаються за літерами, справді неймовірні... Навіть золоті в певному сенсі! 

 17.12.2017 19:23  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро вдячна, п.Олександре! Побачила цю світлину і рядочки народилися самі по собі)) 

 17.12.2017 02:49  Панін Олександр Мико... => © 

Оксамит
Огортає хвилею ніжності
Душу, тіло, думки...

Замріяний вірш. 

Публікації автора Олена Коленченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо