11.12.2017 18:34
Без обмежень
41 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Грудневий вечір

Я так втомилась... Рік мені на плечі

Скидає скелю непочутих слів.

Сьогодні знову цей грудневий вечір

Мені на серці тихо заболів.


Я все втрачаю... Знову, знову, знову...

Я не збагну ні людства, ні себе.

І дні тікають, ніби з вітром в змові.

Холоне серце, тепле дотепер.


Мені достатньо подиху крізь маску

І я розіб`ю золотий Грааль, 

Але чи біль розкаже мені казку, 

Коли душа розплавить власну сталь?


Холодний грудень, досить, досить, досить, 

Я так втомилась від забутих днів, 

Коли у серці, що ятрила осінь, 

Зимовий вечір тихо заболів.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я відчуваю себе / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Кисне сонце у скронях / Вірш | Олександра».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо