25.12.2017 13:22
Без обмежень
164 views
Rating 5 | 1 users
 © ЛАРИСА МАНДЗЮК

Чорна вуаль...

ПРИСВЯЧУЮ ПАМ"ЯТІ МОГО КОХАНОГО ЧОЛОВІКА...


Я вже без тебе, самотня і одна, 

І навіть сліз своїх не помічаю...

Тебе прийняла вічна далина.

а я без тебе, жити як, не знаю!


Чорна вуаль на сплаканих очах, 

не можу відпустити твою руку...

Може колись, обіймеш мене в снах, 

як вибираєш вічную розлуку...


Болить мене ця рана, так болить, 

мій світ усім нагадує про тебе...

Мабуть згоріла свічка... Чорна мить...

І порожнеча... Під самотнім небом.


Відкрий ці очі, так любила їх, 

в останній раз, я налюбуюсь ними.

Не вірю, що не прийдеш на поріг...

Ми у світах блукаємо, чужими.


Нас розєднала вічність назавжди, 

та я змиритися ніяк не можу...

Ця зустріч буде, тільки мене жди.

цю святість я ніяк не потривожу...

Лариса

м. Львів. 22. 12. 2017.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Відлітають у небо... / Філософський вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Запалю свічку... / Патріотичний вірш | ЛАРИСА МАНДЗЮК».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.12.2017 21:48  Серго Сокольник => © 

Царство небесне... 

 26.12.2017 10:17  Тетяна Ільніцька => © 

Царство Небесне... Вічна пам`ять... 

 25.12.2017 22:49  Каранда Галина => © 

Царство Небесне....

Публікації автора ЛАРИСА МАНДЗЮК

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо