Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.01.2018 12:22Книга
Про війну  
Афганці
20000
Без обмежень
© Суворий

Афганці

Родрік Брейтвейт

відгук на книгу Родрік Брейтвейт "Афганці. Росіяни в Афганістані 1979 - 1989"

Суворий
Опубліковано 07.01.2018 / 44597

Афганістан завжди був країною невеличких оазисів посеред голих скель. На диво нецікаве місце з спорожнілими марсіанськими пейзажами та важким кліматом, з значним перепадом температур. Літня кіптява, зимова холоднеча, мізер придатної до обробітку землі. Але він був частиною Великого шовкового шляху, по якому туди-сюди тягнулися вервечки товарів, і мчали колони завойовників. Таких, як Олександр Македонський та Чингісхан. І якщо торгівля сприяла розквіту міст Афганістану, то завойовники періодично нищили під корінь як населення так і цілі міста. Відтак стратегічно Афганістан постійно знаходився в стані неперервного стресу, що не дозволяло системно розвиватися.

Самого Афганістану, як окремої країни, могло б і не бути враховуючи складний ландшафт та наявність агресивних сусідів, але в 1747 році в Кандагарі на зібранні старійшин (Лояй-джирга) Ахмад-шаха Дуррані бул обрано шахом цих земель. Важливість події була підкреслена появою його в плащі Пророка, який знаходиться в святій мечеті саме в Кандагарі. Дуррані зміг об`єднати войовничі місцеві племена в кордонах майбутньої держави. Після смерті в 1772 році його внук переніс столицю в Кабул. Потім більше ніж століття Афганістан страждав від внутрішніх протирічь і геополітичних розкладів: він опинився на межі інтересів Британської та Російської імперій. Це викликало активне втручання обох в політику країни, що вилилось в три англо-афганські війни.

Поява СРСР, що спричинила громадянську війну в Середній Азії, урізноманітнила національний склад Афганістану. Сотні тисяч узбеків та таджиків стали біженцями. Нащадки басмачів змінили етнічний склад населення. Зараз він приблизно складається з войовничих пуштунів (40%), таджиків (27%), узбеків (9%), хозерійців (9%). Останні - нащадки монголів. Вони шиїти, яких суніти вважають невірними. Від того хозерійці часто піддаються приниженням та етнічним чисткам.

Фактично до мирного еволюційного поступу Афганістан перейшов лише в 20-х роках 19 ст. і в період правління Захір-шаха, що був при владі з 1933 по 1973 рік. Тоді в країні розпочались масштабні реформи: прийняли Конституцію, призначили уряд, обрали парламент, розпочали будівництво інфрастраструктури, без якої неможливим було швидке пересування робочої сили, товарів та ефективне землеробство. Армію було модернізовано згідно сучасним стандартам. Активно підтримували інвестиціями, як СРСР, так і США з Німеччиною.

Розвивалась система освіти. Відкрився Кабульський університет, починались викристалізовуватись перші партійні ідеології та рухи. Обмін студентами між СРСР та Афганістаном спричинив не лише притік фахівців, але й марксистської ідеології. В 1965 році Нур Муххамед Таракі, Бабрак Кармаль та Хафізулла Амін створили НДПА (народно-демократичну партію Афганістану). Під цією назвою ховалася майбутня комунстична партія.

26 квітня 1978 року в країні відбувся добре підготовлений військовий переворот. На голови афганців, які в основній масі все ще проживали в сільській місцевості, та керувались племінними законами, релігійними догмами та не вміли читати/писати (90% населення), вилилось відро змін: ліквідація безграмотності, рівні права для жінок, конфіскація землі у власників (створення аналогів радянських колгоспів), викорінення релігії як такої узагалі. Цей раптовий стрибок в соціалізм спричинив шалений спротив і терор з боку влади, як відповідь на нього. Ворогів режиму знищували ленінськими та сталінськими методами. Повстаня, бунти та криваві різанини запалали по всій країні. Партія, очолювана Таракі та Аміном, почала шалено вимагати в СРСР допомоги. І в кінці-кінців сама запросила вторгнення.

Родрік Брейтвейт зібрав до купи та систематизував величезну кількість інформації, що стосується афганської авантюри радянського уряду. Книга називається "Афганці. Росіяни в Афганістані (1979 - 1989)". Абсолютно вичерпна для свого об`єму друкованих сторінок. Від аналізу неадекватної поведінки афганських очільників, міркувань радянських керівних старців до доль простих солдат, жінок, дітей по обидві сторони фронту. Погану службу зіграв досвід постійних вдалих вторгнень в Угорщину, Чехословаччину, Кубу (Карибська криза), як ефективний інструмент політики стримування. На фоні економічих проблем та неможивості звести кінці з кінцями, загостреня стосунків з Заходом вилилось в другий В`єтнам, де роль СРСР була завідомо програшною.

"Афганці" варто перечитати хоча б заради того, щоб зрозуміти, що таке війна в розумінні Кремля. І на які жертви Кремль завжди готовий піти сповідуючи свою застарілу хвору імперську іделогію. І що його може зупинити окрім втаємничених втрат власної живої сили. "Росіяни на війні" - це не лише росіяни, це окуповані народи, які завжди для імперії є всього лише гарматним м`ясом (130-150 бійців гинуло щомісяця на протязі десятирічної афганської кампанії), а захоплена територія - колонія, що підтимує високий рівень життя міста-метрополії з червоною площею в центрі.

При прочитаня раджу заглядати на цю карту. Полегшує сприйняття подій, їх послідовність, логіку.

afgan

Родрік Брейтвейт «Афганці» українською мовою видана "Темпора" в 2013 році (480 ст.)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.01.2018 Рецензії / Книга
Кабульський книгар (Осне Сайерстад)
10.01.2018 Рецензії / Книга
Продається все (Бред Стоун)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
11.01.2018 © Дарія Китайгородська / Книга
Порнографія
09.01.2018 © Дарія Китайгородська / Книга
Книга дивних нових речей
04.01.2018 © Дарія Китайгородська / Книга
Все те незриме світло
27.10.2017 © Каранда Галина / Літературний твір
Не фантастична фантастика
19.10.2017 © Чиянова Марина Вікторівна / Музичний твір
КОЛІР - ХТО, ЯК НЕ МИ
Книга
07.01.2018
Афганці (Родрік Брейтвейт)
17.12.2017
Бавдоліно (Умберто Еко)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 24  Коментарів: 2
Тематика: Рецензії, книга, Афганістан, Кабул, Амін, Таракі, моджахед, Кандагар, СРСР
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.01.2018 14:02  © ... для Ігор Рубцов 

В рецензії все не осягнеш. Це усереднена картина. Автор згадує про багатющі оази і сади фруктових дерев, які потім винищили, щоб не влаштовували засідок, або заклали мінними полями. А про втраати він наводить різні цифри вказуючи джерела. Воюючі сторони прибріхували про втрати власні і перебільшували ворожі. 130-150 усереднені і ніби офіційно визнані цифри радянською стороною. А так Ви дока в цьому. Ви там були, а я лише читав з різних джерел. Дякую за ремарку.

 07.01.2018 13:54  Ігор Рубцов для © ... 

Про марсіанські пейзажі автор трошки перебільшує. Я знайшов Афганістан доволі живописною країною. Ті ж скелі, ну і оази серед пустелі. А якщо потрапляєш до Джелалабаду, то взагалі поринаєш у тропіки з усіма складовими: пальми, цитрусові плантації, мавпи і таке інше. Дані про втрати радянських військ протягом 9 років також, на мій погляд, дещо завищені. Хоча, мабуть, не на багато. У 1986-88 роках я мав доступ до консульських документів, більш того, власноруч виготовляв свідоцтва про смерть і звітував до Кабулу по цих бланках серії ДІЗ 1-ЖА. По Західному напрямку, а це вся територія від Турагундів до Кандагару, з півночі на південь, втрати складали понад 200 військових і цивільних спеціалістів на рік. Та й у списках попередніх років, здається, були не на багато більші цифри. З урахуванням факту, що східний напрямок був однозначно напруженішим, моджахеди на ньому валили значно більшу кількість шураві, але не на стільки, щоб вийти на 130-150 осіб. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +115
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +183
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +160
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +98
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
27.03.2012 © Микола Щасливий
12.04.2011 © Закохана
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди