04.02.2018 06:57
Без обмежень
48 views
Rating 5 | 1 users
 © Іван Петришин

Дхаммапада І. Думка Душі

Давня Поезія.

Філософсько-релігійна поезія

Дивно, але слово "Дхаммапада" якось слабко перекликається із українськими словами "думка", "дума" "душа". Щось, наче шепче: "це - давній спадок мови, ще з тих віків, коли праслов`яни знали Санскрит і "славіт" (?). Дхаммапада- "душевне думання", "душевні роздуми" не знання, а мудрості віків. Автор.

ДХАММАПАДА І (ПОГРУЖЕНІСТь В ДУМКАХ/ СПОГЛЯДАННЯ I)








Ivan Petryshyn -




ДХАММАПАДА І



(ПОГРУЖЕНІСТь В ДУМКАХ/

СПОГЛЯДАННЯ I)


ПАРИ


явища випереджує серце, 

ними керує серце, 

їх серце створює саме.

якщо ти промовляєш, 

а чи дієш із зіпсутим серцем, 

то за тобою йде страждання-

як колесо у возі, 

як слід вола, 

що тягнеться за ним.



явища випереджує серце, 

ними керує серце, 

їх серце створює саме.

якщо ти промовляєш, 

а чи дієш із тихим, світлим серцем, 

то за тобою іде щастя, 

неначе тінь, 

що не зника ніколи.


3-6


"мене образив він, 

ударив, 

бив мене, 

мене він обікрав"-

для тих, хто увесь час

не думає про це, 

ворожість затиха.


ворожості від ворожостей не стихають, 

аби що.

ворожість затиха через неворожість:

це- безкінечна правда.


бо чинять так ті, які не знають, 

що тут ми нa краю загибелі, 

а, ті, що знають, 

їхні сварки тихнуть.


7-8


той, хто лиш дума про красу, 

нестримний в почуттях, 

й помірності не знає в харчуванні, 

байдужий і безсилий:

Мара його поборює, 

як вітер дерево слабке.


той, хто думає про нікчемне, 

обмежений своїми почуттями

і зна помірність в харчуванні, 

повний переконання й сили:

Мара не може його подолати, 

як вітер гірську скелю.


9-10:



той, хто розбещений, 

позбавлений

правдивості

й само-контролю, 

вдяга облачення із охри, 

але тієї охри він не заслужив.


та той, хто - вільний

від розбещення, 

наділений і правдою

й само-контролем, 

устaлений у настановах, 

справді достойний

той облачення із охри.


11-12:


ті, хто сприйма несутність, наче суть, 

і бачить сутність як не-суть, 

той суті не второпа, 

все ходячи по колу

помилок.


той же, хто зна

сутність як суть, 

й несутність, як несутність, 

приходить він до суті, 

у колі вибору розумних рішень.


13-14:


як дощ просякує

погану стріху хати, 

так само й пристрасть-

недозрілу мудрість.


19-20:


якщо на пам`ять він читає численні повчання, але

- неуважний-

не робить він те, що вони кажуть, 

наче пастух корів, що лічить чуже стадо, 

не має пайки він у споглядальному житті.


якщо ж напам`ять він майже нічого і не знає, 

та слідує він Дхаммі-Думі, 

у відповідності із Дхаммою самою, 

відкинувши всі пристрасті, 

відрази і омани, і тривоги, 

то його розум, довершений у волі, 

не причіпляється

ні зараз, ні надалі:

він має частку в споглядальному житті.


переклад з англійської- Івана Петришина




Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш, Про життя, Про душу, Про людину, Про зраду

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «А, щастя там, де нас нема / Патріотичний вірш | Іван Петришин». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Поет. і, знов- дурний / Сатиричний вірш | Іван Петришин». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Іван Петришин.


Мій рейтинг: 3

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.02.2018 00:57  © ... => Каранда Галина 

дякую за визнання. бажаю усіх благ!

 04.02.2018 08:21  Каранда Галина => © 

Прямо проповідь..
Велика праця. 

 04.02.2018 06:59  © ... 

Публікації автора Іван Петришин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо