28.02.2018 11:29
Без обмежень
34 views
Rating 0 | 0 users
 © Наталка Янушевич

Лютнева холоднеча

Ця майжевесна засніжена,  

І заспане сонцеоко,  

Безрадності нашій тішаться,  

Арктичній, сумній, глибокій. 

Зіщулиться ніч від мінуса,  

Поморщиться чорносливом. 

І завтра ніщо не зміниться 

Не стане ніхто щасливим. 

Сто тисяч відтінків білого,  

Сто тисяч лютневих версій 

Ми - холоду скам`янілості,  

Пульсує саме лиш серце,  

Неначе червоне яблуко 

Чи в косах іспанки квітка - 

Я весну вдихаю зябрами,  

Я весну беру за свідка. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зранені душі - покльований градом дах... / Вірш | Наталка Янушевич». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я вмію тебе упіймати, пташко... / Вірш | Наталка Янушевич». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталка Янушевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо