Солодкі пянкі вуста шепотіли мені "Я кохаю тебе". І здавалося, що ніщо у світі не може зрівнятися з величністю цих слів. І навіть твій фальшивий, та й іноді брудний акцент не міг зруйнувати краси тієї миті. В такий момент все ідеально: твоє хвилювання, моє тремтіння і недосконале синє небо, яке немов на зло у цей вечір закутало чарівні зорі у свої обійми. І усе було б зіпсовано, якби ти повів мене у дорогий ресторан або у фешенебельний готель. В таких місцях відчуття заплямовуються, втрачається глибина почуттів та зміст думок. Дорога штучність руйнує усе. А я так люблю твою невпевненість, а іноді навіть сором"язливість, яка так по-дитячому збуджує мене, викликає посмішку та відкриває моє серце. Я хочу лише твого несміливого погляду та випадкових дотиків. Але усе що у мене є, це лише кривавий захід сонця, у якому я уже давно втратила твої солодкі і п"янкі вуста, які шепотіли мені "Я кохаю тебе"...
