09.03.2018 16:13
для всіх
283
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

У лісі

Під ногами порипує сніг, 

Морозяка хапає за ніс, 

Хоч і теплий домашній барліг

Ми сміливо крокуємо в ліс.


Тут у лісі з мільйонів людей

У блуканні минає наш час, 

У борні проти царства тіней, 

За любов, що врятовує нас.


Від розпачливих чорних думок

Про суворість законів життя, 

В перемогу зловісних чуток

Про даремність людського буття.


Ми штовхаємось в лісі людськім, 

Без любові звіріємо вмить, 

Не питаючи що і по чім, 

Проковтнемо й себе як скортить.



м. Київ, 19.02.05.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.03.2018 11:39  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш філософський, з душевними сподіваннями і тривогами! Мабуть, автор сміливо вибрався в Голосіївський ліс))