10.03.2018 05:33
Без обмежень
48 views
Rating 5 | 3 users
 © Георгій Грищенко

Щоденно благаю

Щоденно в молитвах благаю

Провини простити мені, 

Душевного миру бажаю, 

Щоб згинули думи сумні.


Провини мої посплітались, 

Як змії, у чорне кубло, 

У душу мою повгризались

І спокою як не було.


Жалкую – провин не злічити

І виправить їх не дано, 

Так важко непрощенним жити, 

Штовхає сумління на дно.


О, Боже, прощення благаю, 

Не гарні думки і діла

Скоріше забути бажаю, 

Душа щоб моя ожила.

м. Київ 27.02.05.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спинися / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «У лісі / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.03.2018 02:24  Серго Сокольник => © 

Та які то Ваші гріхи, Георгію?) 

 11.03.2018 22:00  Наталія Старченко => © 

Таке життя. Не переймається Ви хороша людина, це відчувається. Не будьте до себе надто суворі 

 10.03.2018 18:27  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за коментар. 

 10.03.2018 11:36  Тетяна Чорновіл => © 

Зазвичай, той, хто розуміє і визнає свої провини, має щиру душу і добре серце. На жаль, є й такі, що не визнають за собою ніяких провин і моляться в церквах мудруючи нові злі наміри. Чудовий вірш! Прочитаєш і є над чим замислитися! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо