12.03.2018 13:12
для всіх
324
    
  6 | 6  
 © Георгій Грищенко

Спинися

Буденність мов іржа

Красу життя з`їдає, 

Без жодного вірша

Без пісні залишає.


Душевну радість ссе, 

Як кров вампір мерзенний, 

Похмуру злість пасе

На цілий світ зелений.


Буденності сестра –

Нудна одноманітність, 

Аж душу роздира

Її нудота й бідність.


У світ навколо нас, 

Красивий і співучий, 

Мінливий кожен час, 

Скоріш пірнай, живучий.



м. Київ, 11.03.05.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.03.2018 10:22  Наталія Старченко => © 

Так, буденності піддаватися не треба!.. спасибі за життєствердний вірш

 13.03.2018 09:41  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш неймовірний, співучий і правдивий. Хоч я його вже прочитала з іншою назвою)). Та хороших віршів багато не буває! Натхнення Вам і надалі, живучий поете!