15.03.2018 19:34
Без обмежень
77 views
Rating 5 | 1 users
 © Богдан Дєдок

Наснись мені

Наснись мені, прошу тебе, благаю,  

Як вже благав тебе приїхати колись. 

Ти бачиш, як невпинно час спливає; 

Ти більше не приїдеш - хоч наснись. 

 

Я вперше суперечу смерті й декадансу,  

І будь-куди нехай життя мене веде. 

Бо смерть - той самий сон, лише без шансу 

Зустріти випадково там тебе. 

 

Як десь стучить одне самотнє серце,  

Як десь шепочуть в темряві вуста,  

Як лід розбився в грудях в гострі скельця,  

Як стала в жилах кров холодна і густа. 

 

Як снять собі солдати матерів,  

Як сниться морякам завжди земля,  

Як уві сні чекають сироти батьків,  

Так само там чекаю тебе я. 

Київ 14.03.2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про розлуку, Про дівчину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Міліметри / Вірш | Богдан Дєдок». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Слова / Стихотворение | Богдан Дєдок». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Богдан Дєдок.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Богдан Дєдок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо